Жирафи, одні з найвідоміших і найулюбленіших істот у світі, завжди вважалися одним видом.

Але тепер науковці з Міжнародного союзу охорони природи (IUCN) стверджують, що світ може вітати ще три види найвищих ссавців планети. Це не перший випадок, коли дослідники припускають існування чотирьох видів цих велетнів, але остання оцінка надає цьому офіційне підтвердження. Як вчені дійшли такого висновку? І що це означає для майбутнього цих тварин?

Науковці порівняли розміри черепів та форму голови різних жирафів і дійшли висновку, що генетичного різноманіття достатньо для виділення чотирьох окремих видів. Дослідники вивчали природні особливості Африки, такі як пустелі, річки та долини, які могли розділити тварин у минулому, спричинивши їх окрему еволюцію. Зустрічайте південного жирафа – одного з нововизнаних видів.

Цей жираф мешкає на півдні Африки, в Анголі, на півдні Ботсвани, в Намібії, на півдні Зімбабве, в Замбії та на південному заході Мозамбіку. Річки Кунене та Замбезі, а також тропічні ліси басейну Конго, ймовірно, відокремили цих тварин від інших жирафів. Другий новий вид – це сітчастий жираф.

Цей жираф мешкає на відкритих саванах та в лісистих місцевостях Кенії, Сомалі та Ефіопії. Науковці вважають, що річка Тана, гори Ефіопії та міста могли відокремити цю тварину від інших жирафів на півночі регіону. Це також мігруючий вид, що означає, що він міг проходити повз інших жирафів, коли міг схрещуватися. Третій вид, який ми можемо офіційно визнати, – це північний жираф.

Ця тварина мешкає у західній Ефіопії, центральній та західній Кенії, східному Південному Судані та Уганді. Науковці кажуть, що річка Ніл і озеро Вікторія, а також міграційні шляхи, відокремили цього жирафа від інших. Четвертий і останній вид – це прекрасний жираф Масаї, з його характерним візерунком на шкірі.

Він мешкає в Кенії, Танзанії та Уганді, відділений від північного жирафа озером Вікторія та річкою Ніл. Хоча візерунок на його шкірі може здаватися показником окремого виду, науковці стверджують, що візерунки різняться навіть у межах однієї популяції жирафів та змінюються з віком тварин. Міжнародний союз охорони природи (IUCN) зазначає, що визначення генетичних відмінностей є «життєво важливим» для збереження та управління популяціями жирафів. «Чим точніше ми розуміємо таксономію жирафів, тим краще ми можемо оцінювати їхній статус та впроваджувати ефективні стратегії збереження», – сказав співавтор звіту Майкл Браун з IUCN. Як єдиний вид, жираф класифікувався як вразливий до вимирання, хоча чисельність деяких підвидів зростала. IUCN тепер переоцінить вразливість чотирьох нових видів та їхніх підвидів і сподівається краще захистити цих величних тварин завдяки новій інформації.