Дванадцятиденний конфлікт у червні докорінно змінив приховану боротьбу між Ізраїлем та Іраном. Це протистояння, що тривало протягом багатьох років, вийшло на новий рівень, спричинивши значні наслідки для обох держав та регіону загалом. Події червня виявили нові аспекти конфлікту, що дозволяє говорити про певне загострення. Однак, серед іранського суспільства немає одностайності щодо подальших дій. Частина громадян наполягає на необхідності рішучої відповіді та нанесення удару у відповідь, вважаючи це питанням національної гідності та безпеки. Вони переконані, що лише активні дії можуть запобігти подальшій агресії з боку Ізраїлю та захистити інтереси країни. З іншого боку, значна частина населення виступає за деескалацію та пошук мирних шляхів вирішення конфлікту. Прихильники цієї точки зору наголошують на неприпустимості подальшого кровопролиття та закликають до зосередження на внутрішніх проблемах країни. Вони вважають, що продовження військового протистояння може призвести до катастрофічних наслідків для Ірану, як економічних, так і соціальних. Ця дилема свідчить про глибокі розбіжності в іранському суспільстві щодо стратегії реагування на зовнішні виклики. Досвід минулих конфліктів показує, що подібні розбіжності можуть мати серйозні наслідки для політичної стабільності країни. Подальший розвиток подій залежатиме від багатьох факторів, включаючи реакцію міжнародної спільноти та внутрішньополітичну ситуацію в обох країнах. Цей конфлікт є яскравим прикладом складності близькосхідної політики та непередбачуваності її наслідків. Важливо стежити за розвитком подій, щоб зрозуміти повний масштаб впливу цього протистояння на регіональну та світову безпеку.