Європейський Союз прагне захистити дітей від небезпек соцмереж

Іспанія, Франція та Греція виступили з ініціативою до Європейської Комісії щодо встановлення єдиного мінімального віку для доступу дітей до соціальних мереж. Цей крок є відповіддю на нагальну потребу захистити підростаюче покоління від згубного впливу шкідливого контенту, який поширюється на платформах, таких як TikTok, Instagram, Snapchat та інших. Ініціатори пропонують запровадити єдиний для всіх країн ЄС так званий “вік цифрового повноліття”. Це означає, що діти віком до 15 років не матимуть можливості користуватися соцмережами без прямого дозволу батьків або опікунів.

Якщо цю пропозицію буде схвалено, всі мобільні пристрої на території Європейського Союзу матимуть обов’язкову систему перевірки віку користувача. Для реалізації цього вже розроблено спеціальний додаток, який проходитиме тестування протягом поточного року. Крім того, власників соціальних мереж зобов’яжуть відмовитися від застосування функцій, що викликають звикання та надмірне залучення, таких як автоматичний запуск відео, персоналізація контенту та настирливі спливаючі вікна. Це значно підвищить безпеку дітей в інтернеті.

Юлія Кичила, власниця мережі дитячих садочків, підтримує цю ініціативу, посилаючись на свій особистий досвід матері та професійну діяльність. Вона щодня спостерігає негативний вплив соцмереж на маленьких дітей віком 5-6 років. За її словами, малюки стають надмірно збудженими, менш уважними, починають порівнювати себе з іншими, що може призвести до проблем з психічним здоров’ям дітей. Експертка наголошує, що стрімка зміна трендів у соцмережах – від іграшок Хагі Вагі до мемів “Балерина-капучина” та “Шпіоніро-голубіро” – перевантажує дитячу психіку, адже вона просто не витримує такого величезного масиву інформації. Термін “брейнрот”, що дослівно перекладається як “гниття мозку”, ідеально описує низькоякісний інтернет-контент, який чинить негативний психологічний вплив на людину, спричиняючи деградацію уваги та сприйняття. Це підкреслює актуальність питань, що стосуються діти та соцмережі.

Вплив коротких відео на мозок: результати досліджень

Десятки наукових досліджень підтверджують, що короткі відеоролики в соціальних мережах мають вкрай негативний вплив на мозок людини. Результати одного з таких досліджень були опубліковані у міжнародному науковому журналі NeuroImage, що спеціалізується на вивченні роботи мозку. В експерименті взяли участь понад 100 осіб віком від 17 до 30 років, які щодня проводили 95 хвилин, переглядаючи короткі відео.

Дослідження тривало кілька місяців, і за допомогою МРТ було встановлено, що за цей період обсяг сірої речовини в орбітофронтальній корі мозку зменшився на 2,3%. Крім того, значно знизилася концентрація уваги – з 2,5 хвилин до 45 секунд, а якість сну суттєво погіршилася. Більшість піддослідних повідомляли про підвищену тривожність та депресивні настрої. Це свідчить про те, наскільки руйнівним може бути шкідливий контент.

Американський психолог Джонатан Гейт переконаний, що “Соцмережі токсичні для дітей не лише тому, що спричиняють тривожність та депресію. Соцмережі змушують дітей формувати власну ідентичність на основі чужих уподобань та реакцій. Тому заборона смартфонів до 14 років та соцмереж до 16 – наразі питання номер один”. Гейт також є ініціатором руху за перетворення американських шкіл на зони, вільні від смартфонів. Обмеження використання гаджетів – важливий аспект батьківського контролю.

Юлія Кичила додає, що мозок дитини не встигає обробити черговий shorts чи reels, як йому вже підсовують наступний, з новим звуком, емоцією та героями. Спостерігаючи такий яскравий калейдоскоп подій у смартфоні, реальне життя для дітей стає нудним, оскільки у ньому все відбувається не так швидко і красиво. Вона зазначає, що конкретний негативний вплив соцмереж на дітей проявляється у тому, що вони менше спілкуються наживо, не вміють чекати, їм важко концентруватися. Діти прагнуть мати “тут і зараз” іграшки, подарунки та красивий одяг, як у героїв відео. Відмова батьків може зробити дитину дратівливою. Це підкреслює необхідність встановлення чітких обмеження гаджетів.

Власниця мережі дитячих садочків HELLO KIDS та учасниця телешоу “Супермама” Юлія Кичила

Поради психологів: як діяти батькам

Психологи наполегливо рекомендують відкласти користування соціальними мережами до віку 14-16 років. У цей період дитина вже досягає достатнього рівня саморегуляції і здатна більш ефективно фільтрувати величезний потік інформації, який пропонують соцмережі. Проте навіть у цьому віці батькам необхідно чітко проговорити з сином чи донькою правила користування соцмережами. Важливо створити так звані “цифрові кордони”: визначити, скільки часу дитина може проводити в соцмережах і де це дозволено робити.

Наприклад, вітальня, кухня чи зустрічі з рідними можуть бути визначені як зони без гаджетів. Також слід запровадити суворе правило щодо заборони користування гаджетами за 1-2 години до сну, щоб покращити якість відпочинку та загальне самопочуття. Батькам слід завжди заохочувати дитину до відкритого обговорення того, що вона побачила в соціальних мережах. Необхідно пояснювати поняття приватності, основи кібербезпеки та небезпеку фейкових новин. Вчіть дітей критично мислити, перевіряти інформацію та шукати першоджерела, щоб вони могли самостійно розрізняти достовірний та шкідливий контент.

Обов’язково пояснюйте, що соцмережі – це не відображення реального життя, а часто лише ідеалізовані картинки, тому не варто звертати увагу на кількість лайків чи підписників, адже це не є мірилом цінності особистості. Якщо ж дитина стає дратівливою, у неї порушується сон або знижується успішність у навчанні, це є явним сигналом для батьків, що варто обговорити та переглянути її онлайн-активність. Це ключові елементи ефективного батьківського контролю, що забезпечує безпеку дітей в інтернеті.

Експертка підсумовує: “Я дозволю доньці користуватись соцмережами після 14 років, не раніше. І точно з обмеженням часу: до години на день. І все це під моїм контролем і розмовами про те, що вона бачить і як це сприймає. Віддати дитину в руки алгоритмів – це як залишити її одну в місті без мапи й телефону. Діти мають спочатку вирости у реальному житті, а потім йти у цифрове”. Це підкреслює важливість цифрового повноліття для формування здорової особистості.