04.08.2021 09:28 Вік: 4 yrs
Категорія: Новини міста, Освіта

На сьогодні в Україні інклюзивне навчання впроваджено майже у 43% шкіл, функціонує понад 18 тисяч інклюзивних класів. За останні десять років інклюзія значно інтегрувалася в українські школи. Для порівняння, п’ять років тому в інклюзивних класах навчалося вдесятеро менше учнів, ніж зараз. Водночас дослідження якості інклюзивного навчання, проведене Державною службою якості освіти, виявило низку викликів на рівні організації інклюзивного навчання, кваліфікації вчителів, методичного забезпечення освітнього процесу, розвитку інфраструктури та забезпечення фінансування, взаємодії з інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ). Цей матеріал покликаний сприяти вдосконаленню якості інклюзивного навчання у школах, де воно вже реалізується, а також допомогти закладам, які тільки планують відкривати інклюзивні класи, розпочати цей процес.
Нормативно-правова база щодо організації інклюзивного навчання
Закон України “Про освіту” гарантує кожному рівні умови доступу до освіти та забезпечує батькам право вибору закладу освіти, програми, виду та форми здобуття освіти для їхніх дітей. Учні з особливими освітніми потребами мають право на постійну або часткову підтримку під час освітнього процесу, при цьому держава повинна забезпечити їм доступ до освіти на рівних умовах з іншими дітьми. На вимогу батьків заклад зобов’язаний створити інклюзивний клас. Якщо особливі освітні потреби учнів виявляються в процесі навчання, заклад освіти повинен докладати власних зусиль для їх мінімізації. Якщо зусиль закладу недостатньо, керівник рекомендує батькам звернутися до ІРЦ для комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку дитини. Підтримка, враховуючи виявлені освітні потреби, організовується на основі висновку фахівців ІРЦ. Заклад не самотній у цьому – засновник забезпечує створення інклюзивного середовища в школі.
Знання керівником закладу освіти нормативно-правової бази організації інклюзивного освітнього середовища є ключем до коректної реалізації всіх необхідних кроків та налагодження якісного освітнього процесу. Орієнтація в законодавстві покращує узгодженість дій, планування, контроль результатів, а також захищає від дискримінації, упередженого ставлення до учнів з особливими потребами та некомпетентних рішень.
Організацію інклюзивного навчання у школі регулюють:
● Закон України «Про освіту»;
● Закон України «Про повну загальну середню освіту».
Норми Законів реалізуються через постанови Кабінету Міністрів, зокрема:
● «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» (від 15.08.2011 № 872);
● «Про організацію інклюзивного навчання в закладах позашкільної освіти» (від 21.08.2019 № 779).
Фінансування інклюзивної освіти унормовано:
● Статтею 103-3 Бюджетного кодексу України;
● Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (від 14.02.2017 № 88).
Що таке інклюзія в освіті та роль директора в організації інклюзивного навчання
Чи стає школа доступною для всіх з появою інклюзивного класу? На жаль, ні. Інклюзія – це набагато ширше поняття, що потребує створення спеціального середовища, участі всіх учасників освітнього процесу, а також якісного менеджменту та планування. Умовою створення інклюзивного середовища є учні, які потребують підтримки, готовність інших учнів підтримувати дітей з ООП, підготовлений персонал, залучення батьків та інших партнерів. Важливим є достатнє фінансування, доступна інформаційна, матеріально-технічна база та інфраструктура.

Роль директора в цьому процесі важко переоцінити, адже від менеджменту та стратегічного планування залежить успіх та якість роботи школи. Менеджмент охоплює управління на рівні керівництва школи (співпраця із засновником, координація роботи заступників, педради, залучення учнівського та батьківського самоврядування), управління класом (адаптація навчального середовища, організація навчального процесу, реалізація індивідуальних програм розвитку) та формування структур для надання послуг інклюзивної освіти (команда психолого-педагогічного супроводу, ресурсна кімната).
Напрямок руху школи до інклюзії має бути представлений у стратегії розвитку закладу, зокрема в місії, візії та цілях, а також у більш тактичних документах, таких як освітня програма та річний план роботи школи.
Співпраця з батьками – запорука успішної організації освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами. Директору важливо залучати батьків до прийняття рішень щодо навчання їхніх дітей. Багато родин мають контакти з психологічною службою, фахівцями ІРЦ, реабілітаційними центрами, соціальними службами, які можуть володіти корисною інформацією. Доцільно використовувати ці зв’язки, щоб сім’я, школа та фахівці працювали разом. Думка батьків важлива для визначення цілей і завдань на навчальний рік, а також для прийняття рішень про майбутні напрями роботи з дитиною після завершення навчального року. Ця робота з батьками корисна при плануванні роботи школи.
Алгоритм створення інклюзивного класу
1. Вивчення документів дітей з ООП, які бажають навчатись у школі
Найкращий варіант, коли батьки заздалегідь визначаються зі школою (за півроку-рік) та повідомляють про це. Це дає керівництву час проконсультувати батьків щодо збору та подання документів, а також підготувати або адаптувати шкільне середовище для дитини з ООП.
2. Вивчення нормативно-правової бази та організаційно-методичного забезпечення інклюзивного навчання
Всі необхідні відомості про організацію інклюзивного навчання в школі, виділення фінансування містяться у вищезазначених документах.
3. Оцінка можливостей закладу для організації навчання дитини з особливими освітніми потребами
Діти з ООП потребують додаткової або тимчасової підтримки асистента вчителя та асистента учня. Також потребують підтримки педагоги. При оцінці враховується наявність фахівців, матеріально-технічне забезпечення школи та безбар’єрний доступ. Проводиться оцінка можливостей підвищення кваліфікації педагогів. Якщо фахівців бракує, директор повинен звернутися до відділу освіти, органів місцевого самоврядування, спеціальних закладів освіти. Додаток до постанови КМУ містить перелік фахівців для корекційно-розвиткових занять.
Важливо врахувати можливості створення умов для навчання дітей з ООП з урахуванням особливостей розвитку (наявність приміщень для кабінетів психолога, дефектолога, логопеда, ресурсної кімнати, обладнання кабінетів засобами корекції, методичною та навчальною літературою, індивідуальними засобами навчання).
Необхідно інформувати батьків учнів школи про особливості інклюзивного навчання, переваги інклюзії, її цілі та завдання. Також варто обговорити з батьками дітей з ООП питання спілкування та взаємодії у дитячому колективі.
4. Погодження з управлінням освіти організації навчання в інклюзивному класі, подання необхідної документації. Вирішення питання фінансування введених посад
Діти з ООП можуть потребувати допомоги асистента вчителя. Директор звертається до місцевого органу управління освітою із заявою про введення посади асистента вчителя (1 ставка на клас) та годин для корекційно-розвиткових занять.
5. Створення нормативно-правового та методичного забезпечення впровадження інклюзивної освіти на рівні закладу освіти
Підготовка та підписання наказів у школі на основі наказу органу управління освітою, укладення угод про співпрацю з іншими закладами освіти (спеціальні заклади, реабілітаційні центри, заклади соціального захисту, ресурсні центри). Така співпраця забезпечує супровід дітей з ООП, залучення фахівців для консультацій.
6. Створення команди психолого-педагогічного супроводу
Команда психолого-педагогічного супроводу – це група фахівців для індивідуального супроводу дитини з ООП, що включає працівників школи, батьків, фахівців. Команда розробляє індивідуальну програму розвитку дитини, забезпечує її реалізацію та моніторинг результатів.
Склад команди формується з урахуванням освітніх потреб дитини. Директор запрошує фахівців ІРЦ для відстеження та моніторингу динаміки розвитку дитини, а також для участі у розробці індивідуальної програми розвитку. Необхідно укласти цивільно-правові угоди з фахівцями, яких бракує.
7. Розподіл обов’язків між членами команди, ознайомлення з посадовими інструкціями асистентів вчителів
Розробка та оформлення посадових обов’язків для всіх педагогів, залучених до інклюзивного навчання. Важливо враховувати аспекти інклюзії в річному плані роботи школи та розподілі обов’язків. Потрібна співпраця між педагогами та асистентом.
Керівництво школи має призначати час для регулярних зустрічей вчителів та асистентів для спільного планування, обміну інформацією, обговорення ситуацій.
Вчителі та асистенти досягнуть успіху, якщо будуть планувати уроки спільно. Важливо правильно розподілити обов’язки та діяльність.
Вчителі не повинні ставити перед асистентами завдання, які входять в їх компетенцію. Учитель може запропонувати асистенту вчителя провести підбір навчальних завдань, перевіряти вправи, зробити ксерокопії роздавальних матеріалів.
8. Складання індивідуальної програми розвитку
Щороку для кожної дитини з ООП команда психолого-педагогічного супроводу розробляє індивідуальну програму розвитку. Запорукою якісної програми є використання інформації з комплексної оцінки дитини з ІРЦ, а також збір інформації від батьків та під час спостережень у перші два тижні в школі. Важливо, щоб на всіх етапах інформація була правдивою, щоб забезпечити комфортне навчання та динаміку розвитку дитини.
9. Складання індивідуального навчального плану та індивідуальних навчальних програм
Навчання дітей з ООП не передбачає зміни освітньої програми або навчальних планів. Але, коли індивідуальні особливості дитини потребують цього, команда адаптує або модифікує навчальну програму і розробляє індивідуальний навчальний план.
10. Адаптація освітнього середовища до потреб дитини
Важлива умова – доступність, безбар’єрність та безпечність. На основі оцінки можливостей закладу забезпечуються умови для безперешкодного доступу дитини до приміщень школи, обладнується ресурсна кімната, закуповуються засоби корекції.
Основне завдання – організувати для дитини з ООП зрозуміле середовище, в якому вона може почуватися захищеною, працювати у своєму режимі, забезпечити комунікацію з іншими дітьми.
11. Оцінювання навчальних досягнень учнів з ООП
Оцінювання відбувається за критеріями, визначеними в освітній програмі, або адаптованій чи модифікованій програмі. Критерії встановлюються в індивідуальній програмі розвитку.
Досягнення дитини слід переглядати щонайменше тричі на рік.
12. Моніторинг якості інклюзивного навчання
Постійний моніторинг виконання індивідуальних програм розвитку дітей з ООП, перегляд та актуалізація цих програм дозволяють адміністрації школи стежити за якістю інклюзивного навчання.
Рух школи до інклюзії можна оцінити в контексті щорічного самооцінювання. Важливо розробити інструментарій збору інформації. Систематичне вивчення ситуації дасть можливість керівнику закладу оцінювати поступ до інклюзії, визначати, що потребує втручання та підтримки, та виявляти сильні сторони школи на цьому шляху.