Колишній прем’єр-міністр Великої Британії сер Тоні Блер брав участь у обговореннях щодо управління перехідною адміністрацією в Газі після припинення вогню. Ця інформація стала відома з надійних джерел.

Сер Тоні, чиє ім’я пов’язане з рішенням про введення британських військ до Іраку у 2003 році, вів переговори на високому рівні з усіма сторонами щодо припинення війни та майбутнього палестинської території після конфлікту. Ці обговорення були зосереджені на створенні стабільної основи для регіону.

В основі останньої пропозиції, яку обговорювали президент США та арабські лідери на засіданні ООН цього тижня, лежить ідея управління Газою перехідним органом за підтримки ООН та країн Перської затоки, перед передачею її під палестинський контроль. Це має на меті забезпечити тимчасову стабільність та підготувати ґрунт для майбутнього самоврядування.

Одна з пропозицій, що здобула підтримку у Вашингтоні, передбачає, що саме сер Тоні очолить цю адміністрацію. Водночас, його представники зазначили, що він не підтримуватиме жодних дій, які призведуть до вимушеного переміщення населення Гази, підкреслюючи гуманітарний аспект його позиції.

Сер Тоні Блер брав участь у зустрічі з президентом США в серпні, щоб обговорити плани щодо Гази після війни. Американський спеціальний посланник на Близькому Сході назвав ці плани “дуже комплексними”, хоча деталі зустрічі залишаються нерозголошеними. Ця зустріч свідчить про активну участь міжнародних гравців у пошуку шляхів вирішення кризи.

Колишній прем’єр-міністр протягом кількох років після відходу з посади у 2007 році виконував роль спеціального посланника на Близькому Сході від “Квартету” міжнародних держав (США, ЄС, Росія та ООН). Його діяльність була спрямована на економічний розвиток Палестини та створення умов для реалізації рішення про дві держави. Його досвід може бути цінним у поточних переговорах.

Під час свого прем’єрства він прийняв рішення про залучення британських військ до війни в Іраку у 2003 році. Офіційне розслідування цього конфлікту виявило, що це рішення було прийнято на основі сумнівних розвідувальних даних щодо наявності зброї масового знищення. Цей історичний контекст додає складності будь-яким його майбутнім ролям.

Інформація про обговорення його можливої участі в перехідній адміністрації для Гази з’явилася після того, як палестинський президент заявив про готовність працювати з президентом США та іншими світовими лідерами для реалізації плану миру на основі двох держав. Це свідчить про певні зрушення у дипломатичних процесах.

Президент палестинців наголосив на відсутності підтримки майбутньої керівної ролі ХАМАС у Газі та закликав до її роззброєння. Це є ключовим моментом для будь-якого плану стабілізації регіону.

На початку цього тижня Велика Британія офіційно визнала державу Палестина разом з Канадою та Австралією. До них приєдналися інші країни, але Ізраїль та США розкритикували цей крок, вважаючи його винагородою для ХАМАС. Це дипломатичне рішення має важливі наслідки для регіональної політики.

Лідер лейбористської партії підкреслив, що цей дипломатичний крок означає, що ХАМАС не матиме “майбутнього, жодної ролі в уряді, жодної ролі в безпеці” та є “повною протилежністю їхнього ненависницького бачення”. Це відображає позицію британської опозиції щодо конфлікту.

Ізраїльська армія розпочала операцію в Газі у відповідь на напад, здійснений ХАМАС 7 жовтня 2023 року на південь Ізраїлю, в результаті якого загинуло близько 1200 осіб і 251 особа була взята в заручники. Це стало початком поточної фази конфлікту.

За даними міністерства охорони здоров’я Гази, керованого ХАМАС, з того часу внаслідок ізраїльських ударів загинуло щонайменше 65 419 осіб. Комісія ООН з розслідування заявила, що Ізраїль вчинив геноцид проти палестинців у Газі, що Ізраїль заперечує. Ця суперечлива заява підкреслює складність оцінки подій.