Джо Байден заявив BBC, що тиск адміністрації Трампа на Україну з метою відмови від території на користь Росії є “сучасним умиротворенням” в ексклюзивному інтерв’ю, його першому після відходу з Білого дому.

Виступаючи в Делавері в понеділок, він сказав, що президент Росії Володимир Путін вважає Україну частиною Росії, і “будь-хто, хто думає, що він зупиниться”, якщо деяка територія буде віддана як частина мирної угоди, “просто дурний”.

Байден, який виступав на тлі відзначення країнами-союзниками 80-ї річниці Дня Перемоги цього тижня, заявив, що стурбований руйнуванням відносин між США та Європою за часів президента Дональда Трампа, що, за його словами, “змінить сучасну історію світу”.

В розлогому інтерв’ю програмі Today на BBC Radio 4 Байдену було кинуто виклик щодо його власної діяльності в Україні, а також щодо його рішення припинити свою заявку на переобрання у 2024 році на пізньому етапі перегонів після того, як невдалий виступ на дебатах викликав занепокоєння щодо його фізичної форми та занурив Демократичну партію в кризу.

Байден вибув менш ніж за чотири місяці до листопадових виборів, і на запитання, чи не повинен він був піти раніше і надати більше часу для вибору заміни, він сказав: “Я не думаю, що це мало б значення. Ми пішли в той час, коли у нас був хороший кандидат”.

“Все відбувалося так швидко, що було важко піти. І це було важке рішення”, – сказав він. “Я думаю, це було правильне рішення. Я думаю, що… це було просто важке рішення”.

Відповідаючи на запитання про ставлення нинішньої адміністрації до союзників США, колишній президент засудив заклики Трампа до США повернути Панамський канал, придбати Гренландію та зробити Канаду 51-м штатом.

“Що, до біса, тут відбувається? Який президент колись так говорив? Ми не такі”, – сказав він. “Ми про свободу, демократію, можливості, а не про конфіскацію”.

Щодо України, Байдену кинули виклик щодо того, чи надав він достатньо підтримки Києву, щоб забезпечити йому можливість виграти війну, а не просто чинити опір повномасштабному вторгненню Росії. Протягом трьох років бойових дій його Білий дім змінив свою позицію щодо використання зброї, поставленої США, та з часом зняв деякі обмеження.

“Ми дали їм усе необхідне для забезпечення їхньої незалежності, і ми були готові реагувати більш агресивно, якщо Путін знову рушить”, – сказав він.

Байдену також поставили запитання щодо коментарів адміністрації Трампа, які свідчать про те, що Київ повинен відмовитися від певної території, щоб забезпечити мирну угоду, яка покладе край бойовим діям.

Віце-президент США Джей Ді Венс нещодавно виклав бачення США щодо мирного плану в Україні, заявивши, що він “заморозить територіальні лінії…близько до того, де вони є сьогодні”.

Він сказав, що Україна та Росія “повинні будуть відмовитися від частини території, якою вони зараз володіють”. Міністр оборони США Піт Гегсетх повторив це повідомлення, заявивши, що повернення до довоєнних кордонів України 2014 року є “нереалістичним”.

“Це сучасне умиротворення”, – сказав Байден у понеділок, посилаючись на політику колишнього прем’єр-міністра Великобританії Невілла Чемберлена, який наприкінці 1930-х років намагався задовольнити вимоги Адольфа Гітлера у безуспішній спробі уникнути катастрофічної повномасштабної війни в Європі.

Він також висловив стурбованість тим, що “Європа втратить впевненість у впевненості Америки та лідерстві Америки”.

Лідери континенту, додав він, “дивуються, ну, що мені тепер робити?… Чи можу я покластися на Сполучені Штати? Чи будуть вони там?”

Трамп заявив, що очікує, що Росія збереже Кримський півострів, який був незаконно анексований Москвою в 2014 році, і минулого місяця він звинуватив лідера України Володимира Зеленського в нанесенні шкоди мирним переговорам, коли Зеленський відхилив цю пропозицію.

Повідомлення припускають, що нещодавні пропозиції США щодо мирного врегулювання включають не лише офіційне визнання США Криму частиною Росії, але й фактичне визнання США російського контролю над іншими окупованими територіями в Україні. Білий дім публічно не підтвердив ці деталі.

“У мене немає фаворитів. Я не хочу мати жодних фаворитів. Я хочу, щоб угода була укладена”, – сказав Трамп минулого місяця, коли його запитали про визнання російського суверенітету над Кримом.

“Так, звичайно, [українці] розлючені тим, що на них напали”, – сказав віце-президент Венс в інтерв’ю Fox News минулого тижня. “Але чи збираємося ми продовжувати втрачати тисячі й тисячі солдатів за кілька миль території тим чи іншим способом?”

Тиск з метою відмови від землі надходить не лише з Вашингтона, мер Києва Віталій Кличко заявив BBC минулого місяця, що Україні, можливо, доведеться тимчасово віддати територію.

Обговорюючи Путіна, Байден сказав: “Я просто не розумію, як люди думають, що якщо ми дозволимо диктатору, бандиту, вирішувати, що він збирається забрати значні частини землі, які йому не належать, то це його задовольнить. Я не зовсім розумію”.

Він також сказав, що боїться, що деякі країни в Альянсі НАТО, які межують з Росією, можуть “просто сказати, що нам потрібно піти на поступки” Путіну, якщо Україна в кінцевому підсумку віддасть землю.

Трамп давно чинить опір продовженню рівня військової підтримки США, яку Байден надав Україні, стверджуючи, що його кінцева мета — покласти край кровопролиттю. Раніше він казав, що Зеленський розіграв Байдена, як скрипку.

Напруженість між Білим домом і українським лідером вибухнула публічно в лютому, коли Трамп і Венс вилаяли Зеленського та вимагали, щоб він висловив більше вдячності за роки підтримки США під час надзвичайного телевізійного засідання в Овальному кабінеті.

“Я вважаю, що це було трохи нижче рівня Америки”, – сказав Байден про зустріч.

Трамп та його найвищі посадові особи неодноразово критикували європейські країни за те, що вони недостатньо витрачають на власну оборону та надто сильно покладаються на підтримку США.

США з певним відривом є найбільшим окремим донором України, але європейські країни разом витратили більше грошей, згідно з даними Кільського інституту, німецького аналітичного центру, який відстежує підтримку Києва.

“Я не розумію, як вони не розуміють, що в союзах є сила”, – сказав Байден про адміністрацію Трампа в понеділок. “Є переваги… Це загалом економить нам гроші”.

Коли його запитали про перші 100 днів президентства Трампа, які супроводжувалися вихрем виконавчих дій, а також масштабним скороченням розміру та витрат федерального уряду, Байден відзначив власні здобутки та прагнув провести різкий контраст між часом, коли він пішов з посади, і зараз.

“Наша економіка зростала. Ми рухалися в напрямку, коли фондовий ринок стрімко зростав. Ми перебували в ситуації, коли ми позитивно розширювали свій вплив у всьому світі, збільшуючи торгівлю”, – сказав він про стан країни, коли він залишив Білий дім у січні.

Тим часом Трамп каже, що він веде необхідний перегляд світових відносин із США, відновлюючи баланс торгівлі, контролюючи незаконну імміграцію та роблячи уряд більш ефективним. Він відсвяткував 100-денну віху тріумфальною промовою минулого тижня. Що Байден думає про початок Трампа 2.0?

“Я дозволю історії судити це”, – сказав він. “Я не бачу нічого тріумфального”.

Додаткова звітність Кірсті Маккензі та Гарета Еванса