Президент виступив із різкою промовою в Генеральній Асамблеї, висловивши невдоволення щодо імміграції, зеленої енергетики та самої Організації Об’єднаних Націй. Його виступ став справжнім викликом усталеним нормам і викликав бурхливу дискусію серед світових лідерів. Особливу увагу привернула критика політики щодо імміграції, яка, на думку президента, потребує перегляду та впровадження більш ефективних механізмів контролю. Він наголосив на необхідності захисту національних кордонів та забезпечення безпеки громадян, що є пріоритетом для будь-якої держави.

Щодо зеленої енергетики, глава держави висловив скептицизм щодо деяких аспектів її впровадження, вказавши на потенційні економічні ризики та необхідність збалансованого підходу. Президент закликав до пошуку інноваційних рішень, які б не лише сприяли екологічній стійкості, але й відповідали б реальним потребам економіки країни. Він підкреслив, що перехід до нових енергетичних джерел має бути поступовим і добре продуманим, щоб уникнути негативних наслідків для промисловості та населення.

Не обійшла увага і діяльність Організації Об’єднаних Націй. Президент висловив жаль щодо неефективності деяких її механізмів та закликав до реформування, яке б дозволило ООН краще відповідати на сучасні глобальні виклики. Він наголосив на важливості співпраці між державами, але водночас підкреслив необхідність посилення ролі національних урядів у прийнятті рішень, що стосуються їхніх країн. Промова президента стала відвертим вираженням його бачення міжнародної політики та викликом існуючому світовому порядку. Вона підкреслила зростаючу тенденцію до національного суверенітету та критичного переосмислення ролі міжнародних організацій. Цей виступ, безсумнівно, матиме довготривалі наслідки для подальшого розвитку міжнародних відносин та діалогу між країнами-членами Генеральної Асамблеї.