Президент Дональд Трамп заявив у середу, що переговори щодо припинення вогню в Газі та звільнення ізраїльських заручників, яких утримує ХАМАС, “просуваються дуже добре”. Він також не виключив можливості свого візиту на Близький Схід на вихідних, ймовірно, для відзначення припинення вогню та звільнення заручників.

Його оптимізм підсилився пізніше того ж дня, під час публічного заходу в Східній залі, коли він отримав записку від державного секретаря Марко Рубіо, в якій зазначалося, що переговорники в Єгипті “дуже близькі” до угоди (слова були підкреслені). Рубіо також попросив Трампа “скоро схвалити публікацію в Truth Social, щоб ви першим оголосили про угоду”.

Коментарі президента, разом із запискою від Рубіо, яку встиг сфотографувати фотограф Associated Press, стали найбільш однозначним свідченням того, що дворічний конфлікт може бути близький до паузи, якщо не до завершення. Він почався з терористичної атаки на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, внаслідок якої загинуло приблизно 1100 ізраїльтян, а згодом Ізраїль заявив про десятки тисяч жертв серед палестинців у Газі. Однак президент не надав конкретних деталей щодо переговорів, де його представляють спеціальний посланець Стів Віткофф та зять Джаред Кушнер.

“Я можу поїхати туди”, – сказав він, спочатку припускаючи, що може виїхати в неділю, але негайно виправився, зазначивши, що його від’їзд може відбутися в суботу ввечері.

“Я поїду до Єгипту”, – сказав він, маючи на увазі країну, де тривають переговори між Ізраїлем та ХАМАС за сприяння арабських держав та Сполучених Штатів, які представляють спеціальний посланець Трампа Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер.

Але він додав, що “здійснюватиме об’їзд”, що, здається, натякає на можливий візит до Ізраїлю для святкування звільнення решти живих заручників та тіл загиблих. Їхня свобода має стати першим кроком у 20-пунктовому плані президента. На запитання, чи відвідає він руїни Гази — місце, де важко забезпечити його безпеку — він відповів: “Я можу це зробити”.

Пан Трамп не приховував, що прагне отримати Нобелівську премію миру, яку раніше отримували троє діючих американських президентів: Теодор Рузвельт, Вудро Вільсон та Барак Обама. (Джиммі Картер отримав її у 2002 році, через десятиліття після відставки з Білого дому).

Хоча він посилався на більше ніж півдюжини конфліктів, у яких, за його словами, він був рушійною силою для мирних угод або припинення бойових дій, він міг би навести вагомі аргументи на користь того, що він є рушійною силою угоди щодо Гази.

Його 20-пунктовий план був одночасно більш комплексним і продуманим, ніж багато його ранніх зовнішньополітичних ініціатив. “Це припинення вогню та звільнення заручників — якщо воно відбудеться — стало можливим завдяки готовності Трампа тиснути на прем’єр-міністра Нетаньягу”, – сказав Аарон Девід Міллер з Фонду Карнегі за міжнародний мир, який часто критикував дії Трампа на Близькому Сході. “Жоден президент — республіканець чи демократ — ніколи не чинив такого сильного тиску на ізраїльського прем’єр-міністра з питань, настільки критично важливих для його політики чи безпекових інтересів його країни”.

Минулого тижня пан Трамп фактично змусив Нетаньягу прийняти 20-пунктовий план, який включає виведення ізраїльських військ з Гази та створення керованої палестинцями технократичної групи для регіону. Він сказав ізраїльському прем’єру, що той не може анексувати Західний берег або вигнати всіх палестинців з Гази.