Колишній президент США Дональд Трамп заявив, що “абсолютно” розгляне можливість відновлення бомбардувань Ірану. Відповідаючи на запитання на брифінгу в Білому домі, він підкреслив, що “без сумніву” атакував би країну, якби розвідка дійшла висновку, що Іран може збагатити уран до загрозливого рівня. Це свідчить про його жорстку позицію щодо ядерної програми Ірану, яка десятиліттями є джерелом міжнародної напруги. Сполучені Штати вже були безпосередньо залучені в конфлікт між Ізраїлем та Іраном минулого тижня, здійснивши удари по ключових ядерних об’єктах потужними “бункерними” бомбами. Після цих ударів, які призвели до значних руйнувань, Трамп швидко закликав до припинення вогню, намагаючись запобігти подальшій ескалації в регіоні. Такі дії Вашингтона лише посилили занепокоєння світової спільноти щодо можливого широкомасштабного конфлікту.

У своїй промові, Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що удари не досягли нічого суттєвого, заперечуючи ефективність військової операції. Проте, Дональд Трамп наполягав на своїй заяві про те, що ядерні об’єкти країни були “знищені”, підкреслюючи протилежний погляд на результати конфлікту. Пізніше на своїй соціальній платформі Трамп написав, що йому було “ТОЧНО” відомо місцеперебування аятоли, і він особисто зупинив ізраїльські та американські збройні сили від націлювання на нього. Це викликає питання щодо його прямого втручання у планування військових операцій. Загальновідомо, що іранський лідер був змушений переховуватися під час двотижневої війни своєї країни з Ізраїлем, що свідчить про серйозність загроз та необхідність заходів безпеки.

Всі сторони конфлікту заявляли про свою перемогу, причому аятола запевняв іранців, що Ізраїль та Іран не змогли зірвати ядерну програму країни. Однак, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі пізніше визнав “надмірні та серйозні” пошкодження ядерних об’єктів країни внаслідок нещодавніх бомбардувань США та Ізраїлю. Це визнання є ключовим, оскільки воно підтверджує значний вплив військових дій на інфраструктуру, незважаючи на офіційні заяви про їхню незначущість. Ця розбіжність у заявах свідчить про спробу уряду Ірану зменшити паніку та підтримати моральний дух населення.

Реагуючи на коментарі аятоли, Трамп знову повторив свої твердження про те, що Іран був “знищений”. “Чому так званий ‘Верховний лідер’ аятола Алі Хаменеї, з розірваної війною країни Іран, так відверто і нерозумно говорить, що він виграв війну з Ізраїлем, коли він знає, що його заява є брехнею?” – додав Трамп. Ця риторика підкреслює взаємну недовіру та ворожість між колишнім президентом США та іранським керівництвом. Вона також відображає глибокі розбіжності у сприйнятті результатів конфлікту, що ускладнює будь-які майбутні дипломатичні зусилля.

Трамп також стверджував, що працював над можливим скасуванням санкцій проти Ірану, але вирішив “негайно” припинити всю роботу щодо пом’якшення санкцій після того, як аятола оприлюднив свою заяву, сповнену “гніву, ненависті та відрази”. Цей крок може мати значні економічні наслідки для Ірану, який і без того потерпає від міжнародних обмежень. Іран, зі свого боку, завжди наполягав, що його ядерна програма призначена виключно для цивільних цілей, заперечуючи будь-які звинувачення у розробці ядерної зброї.

Останній конфлікт між Ізраїлем та Іраном розпочався з атак Ізраїлю на іранські ядерні об’єкти та військову інфраструктуру, внаслідок чого загинула низка ядерних вчених та військових командирів. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу заявив, що “якщо його не зупинити, Іран може виробити ядерну зброю за дуже короткий час”, підкреслюючи серйозність загрози, яку, на його думку, становить іранська ядерна програма. Це твердження підкреслює глибоке занепокоєння Ізраїлю щодо потенціалу Ірану у сфері ядерної зброї.

Повідомлялося, що Білий дім розглядав низку варіантів для заохочення Ірану до повернення за стіл переговорів, включаючи сприяння фінансуванню цивільної, незбагачувальної, ядерної програми. Проте Іран заперечив, що він готовий відновити ядерні переговори зі США, після того як Трамп на саміті НАТО заявив, що переговори мають розпочатися знову наступного тижня. Ця розбіжність у повідомленнях свідчить про складність і непрозорість дипломатичних зусиль. Міністерство охорони здоров’я Ірану заявило, що 610 осіб загинули під час 12-денних повітряних атак, тоді як ізраїльська влада повідомила про 28 загиблих в Ізраїлі. Ці значні людські втрати підкреслюють руйнівний характер конфлікту та його трагічні наслідки для обох сторін. Подальші дипломатичні зусилля та міжнародна співпраця є критично важливими для деескалації напруженості та пошуку мирного вирішення цієї складної геополітичної проблеми.