Президент США Дональд Трамп нещодавно підняв питання про можливу зміну керівництва в Ірані, після того як Сполучені Штати приєдналися до Ізраїлю в завданні ударів США по Ірану, зокрема по іранських ядерних об’єктах. У неділю Трамп розмістив допис у соціальних мережах, де запитав: “Чому б не відбулася зміна режиму???” Ці коментарі пролунали після того, як інші високопоставлені американські чиновники наголошували, що метою військових дій у суботу не було повалення іранських лідерів. Під час цієї операції американські бомбардувальники завдали ударів США по Ірану по трьох об’єктах у спробі обмежити ядерну програму Тегерана.

Трамп раніше критикував участь США у закордонних конфліктах, зокрема в Іраку, де США та їхні союзники повалили режим Саддама Хусейна у 2003 році. Це створює певний контекст для його теперішніх заяв щодо Ірану та його майбутнього. Дискусії навколо ядерної програми Ірану залишаються в центрі уваги світової спільноти, посилюючи напругу в регіоні Близького Сходу.

У своєму дописі в неділю Дональд Трамп написав: “Політично некоректно використовувати термін ‘зміна режиму’, але якщо нинішній іранський режим не здатен ЗРОБИТИ ІРАН ЗНОВУ ВЕЛИКИМ, чому б не відбулася зміна режиму???” Ця заява, схоже, суперечила позиціям його головних союзників. Протягом вихідних міністр оборони Піт Хегсет заявив, що “місія не була і не є зміною режиму” — це повідомлення підтримав віцепрезидент Джей Ді Венс. Допис Трампа викликав хвилю спекуляцій, але один із його колишніх чиновників засумнівався в тому, наскільки серйозно слід сприймати ці слова.

Елліот Абрамс, який був американським посланником в Ірані під час першого президентства Трампа, зазначив, що після цих коментарів було багато “неправильних тлумачень” і що Трамп міг просто “жартувати”. Ці суперечливі заяви лише посилюють невизначеність щодо реальної стратегії політики США стосовно Ірану та його ядерної програми.

Суботні удари США по Ірану по трьох окремих об’єктах відбулися після тижня ворожих дій між Ізраїлем та Іраном, спровокованих спробою прем’єр-міністра Ізраїлю Бенджаміна Нетаньягу знищити іранську програму ядерних досліджень. І Нетаньягу, і Дональд Трамп висловлювали побоювання, що Тегеран наближається до спроможності створити ядерну зброю. Іран неодноразово заперечував такі плани. Трамп стверджує, що удари США по Ірану — під час яких використовувалися високотехнологічні американські “бункерні бомби” для атаки підземної інфраструктури — завдали “монументальної шкоди”. Однак масштаби руйнувань ще не до кінця зрозумілі.

Ядерний наглядовий орган ООН закликав до припинення вогню, щоб дозволити інспекцію. Іран відреагував гнівно, пообіцявши “вічні наслідки”. У понеділок вранці ізраїльські військові заявили, що з Ірану в бік Ізраїлю були запущені ракети. Також повідомлялося, що Ізраїль атакував шість аеропортів в Ірані. Наразі 40 000 американських солдатів на базах і військових кораблях на Близькому Сході перебувають у стані підвищеної готовності, оскільки офіційні особи готуються до можливої помсти з боку Ірану. Державний департамент США також випустив глобальне попередження, радячи громадянам США по всьому світу проявляти підвищену обережність. Загострення ситуації впливає на всю геополітику регіону.

Іранське державне телебачення повідомило, що парламент країни також схвалив захід щодо закриття протоки Ормуз — вузького маршруту, який є критично важливим для торгівлі. Такий крок може мати значні наслідки для світової торгівлі, оскільки майже чверть світової нафти і газу проходить через неї. Держсекретар США Марко Рубіо закликав Китай перешкодити Ірану здійснити закриття протоки Ормуз. Тим часом міністр закордонних справ Ірану вирушив до Москви, щоб зустрітися з президентом Росії Путіним для обговорення їхніх “спільних викликів і загроз”, що свідчить про зростаючу міжнародну дипломатичну активність на тлі військової діяльності.

Атаки, що відбулися на вихідних, пролунали після того, як Дональд Трамп неодноразово заявляв під час передвиборчої кампанії минулого року, що США не повинні брати участь у так званих “вічних війнах”. У вересні він сказав: “Ми швидко відновимо стабільність на Близькому Сході. І ми повернемо світ до миру”. Однак прихильники республіканського президента та опозиційні демократи однаково зазначали, що його нещодавні дії в Ірані можуть знову втягнути США у конфлікти на Близькому Сході. Це питання глибоко розділяє американське суспільство та політичний істеблішмент, посилюючи дебати щодо зовнішньої політики США.

Конгресмен Томас Мессі, республіканець з Кентуккі, назвав дії Трампа “неконституційними”. “Коли дві країни щодня бомбардують одна одну в гарячій війні, а третя країна приєднується до бомбардування, це є актом війни”, — написав Мессі у соціальних мережах, стверджуючи, що президент повинен був отримати схвалення Конгресу, перш ніж втручатися. Минулого тижня, до втручання Трампа, Венс сказав, що розуміє, чому люди турбуються про втягнення Америки в Іран “після останніх 25 років ідіотської зовнішньої політики”, але він стверджував, що Трамп “заслужив певну довіру в цьому питанні”. Здається, визнаючи ізоляціоністські партії всередині своєї партії, Венс додав: “Побачивши це зблизька та особисто, я можу запевнити вас, що [Трамп] зацікавлений лише у використанні американських військових для досягнення цілей американського народу”, що підкреслює складність формування зовнішньої політики США в таких чутливих регіонах.