Японія відіграє ключову роль у зміні світової торговельної системи, ініційованій президентом Дональдом Трампом. Його агресивний підхід, схоже, приносить відчутні результати, особливо у відносинах зі Східною Азією. З самого початку американська сторона наголошувала на шансах укладення угоди з Японією, і, незважаючи на численні делегації, угода залишалася невловимою – до цього моменту. Це можна вважати перемогою підходу Трампа, особливо якщо Японія стане тим доміно, яке спонукає решту світу до узгодження нових правил. Японія отримала найкращу, або, скоріше, найменш невигідну угоду серед усіх країн зі значним торговельним профіцитом із США. Загальний тариф у 15% на японські товари, що імпортуються до США, є вищим за 10% для Великої Британії, проте Велика Британія не має такого профіциту.

Як я вже повідомляв раніше, лють японських переговірників під час переговорів відзначалася серед вашингтонських дипломатів, звикших до надзвичайної ввічливості цієї нації. Токіо демонструвало жорстку позицію. Міністр фінансів Японії описав володіння країною американськими державними облігаціями на суму 1,1 трильйона доларів, найбільше у світі, як «карту», яку можна було б покласти на стіл. Саме чутки про хедж-фонди в Японії, які продавали американські облігації після оголошення Трампом «Дня визволення» тарифів у квітні, спричинили ширший розпродаж та поставили під сумнів статус найбільшої економіки світу та надійного притулку долара США. Таким чином, досягнення угоди має величезне значення саме по собі та як приклад для інших великих економічних блоків, включаючи Європейський Союз (ЄС). Угода припадає на день, коли Японія приймає лідерів ЄС у Токіо. Були розмови про координацію відповідних заходів Японією, ЄС та Канадою. Це зупиняє будь-які подібні ініціативи. Деякі члени ЄС будуть дивуватися, чому не може бути укладена подібна угода, саме в той час, коли Німеччина та Франція посилюють відповідь, можливо, проти американських технологічних гігантів.

Світ очікує деталей, але зрозуміло, що Японія захистила свій сільськогосподарський імпорт, хоча й буде імпортувати більше американського рису. Незрозуміло, що може змінити непопулярність великих американських автомобілів у країні, хоча японські приватні компанії отримають підтримку для інвестицій у США на суму півтрильйона доларів у тій чи іншій формі. Японія уклала цю угоду, коли могла б зачекати, щоб побачити, як розвиватимуться події та як відреагують міжнародні ринки, коли жорсткіші тарифи Трампа для низки країн набудуть чинності 1 серпня. Можливою причиною цього стала внутрішня політична слабкість її прем’єр-міністра, хоча інші країни, включаючи Індонезію та Філіппіни, також уклали угоди. Однак, загальна картина – це втомлене визнання того, що США вводять тарифи на своїх основних союзників, що ще рік тому було б немислимо, через страх перед чимось гіршим. У випадку Японії це була загроза 25% тарифу з боку Трампа.