У своєму зверненні до нації, зробленому наприкінці 1223-го дня повномасштабної війни, Президент Володимир Зеленський акцентував на ключовій ролі міжнародного тиску та санкцій у протистоянні агресії. Він підкреслив, що активна робота з партнерами щодо нових санкційних заходів залишається одним із пріоритетів української дипломатії. Глава держави зазначив, що вже фактично пів року було “вкрадено” у дипломатії через агресивні дії, і це додається до тривалого періоду війни. Ця ситуація лише підкреслює критичну потребу у посиленні глобального тиску на агресора та відновленні справедливого світового порядку.

Президент висловив щиру подяку всім країнам-партнерам – в Америці, Європі та державах “Великої сімки” – за їхню непохитну позицію та активну підготовку нових кроків тиску. Ця колективна підтримка є вкрай важливою для подальшої ізоляції агресора та ослаблення його спроможності фінансувати військові дії. Було наголошено, що постійний економічний тиск на ворога є необхідним елементом для припинення війни та відновлення миру на українських землях. Важливо, щоб ці дії були не лише рішучими, а й послідовними, забезпечуючи постійний вплив на агресора без будь-яких послаблень.

Окремо було виділено питання координації санкцій. Президент Зеленський зауважив, що будуть прийняті рішення щодо синхронізації всіх відповідних санкцій: як українських, що діють в інших юрисдикціях, так і тих, що запроваджені партнерами, які мають бути відображені у рішеннях Ради національної безпеки і оборони України. Це дозволить створити єдиний, потужний та скоординований фронт економічного впливу, який не залишить агресору жодних шпарин для обходу встановлених обмежень. Такий підхід забезпечить максимальну ефективність цих санкцій та їхню всеохоплюючу дію, унеможливлюючи ухилення від відповідальності та фінансового виснаження.

Необхідність відповідного темпу у запровадженні та посиленні санкцій була чітко визначена під час обговорень. Президент повідомив, що були визначені конкретні завдання, що стосуються політики санкцій, їхнього впровадження та контролю за дотриманням. Це свідчить про системний підхід України та її партнерів до питання міжнародних обмежень. Подальше посилення впливу, розширення його географії та охоплення нових секторів економіки агресора є незворотним процесом, спрямованим на повне виснаження його ресурсів, що є ключовим для забезпечення безпеки та стабільності в регіоні та світі.

Україна продовжує докладати всіх зусиль, щоб економічний тиск на агресора був максимально ефективним. Це стосується не лише нових кроків, а й моніторингу вже запроваджених обмежень, запобігання їх обходу та виявлення прихованих схем фінансування війни. Міжнародна співпраця у цьому напрямку є вирішальною, адже лише спільними зусиллями можна досягти бажаного результату. Кожна країна-партнер, яка долучається до політики обмежень, робить свій внесок у перемогу справедливості та встановлення довготривалого миру. Президент висловив впевненість, що злагоджена діяльність міжнародної коаліції сприятиме прискоренню деокупації українських територій та покаранню винних у злочинах агресії. Таким чином, питання санкцій залишається центральним у стратегії України та її союзників для досягнення перемоги та забезпечення стабільності у світі, підкреслюючи важливість дипломатичних та економічних важелів у сучасних конфліктах.