Віче з нагоди проголошення Акту відновлення Української Держави є однією з ключових подій в історії боротьби України за свою незалежність. Цей історичний момент, що відбувся у Львові 30 червня 1941 року, засвідчив незламне прагнення українського народу до самостійності та суверенітету. Проголошення Акту відновлення Української Держави стало рішучим кроком у протистоянні тоталітарним режимам та заявою про право українців на власну національну державу.

У червні 1941 року, на початку німецько-радянської війни, коли війська Німеччини увійшли до Львова, українські патріоти на чолі з Організацією Українських Націоналістів (ОУН) під проводом Степана Бандери вирішили використати момент для відновлення суверенітету. Саме тоді відбулося віче, на якому Ярослав Стецько зачитав Акт відновлення Української Держави. Цей документ проголошував відновлення суверенної Української держави, що мала бути побудована на засадах права та справедливості, у тісній співпраці з націонал-соціалістичною Німеччиною, яка на той момент розглядалася як потенційний союзник у боротьбі проти більшовизму.

Незважаючи на складні обставини, в яких було проголошено Акт відновлення Української Держави, він мав величезне символічне значення для Історії України. Ця подія показала всьому світу, що українці не змиряться з окупацією і боротимуться за свою Незалежність України. Проголошення Акту було вираженням вікової мрії народу про власну Українську державу. Учасники віча та ініціатори проголошення діяли з глибокою вірою у світле майбутнє України, незважаючи на ризики та загрози. Багато хто з них згодом зазнав репресій як з боку радянської, так і з боку нацистської влади.

Наслідки проголошення Акту відновлення Української Держави були драматичними. Німецька окупаційна адміністрація не визнала українського уряду, створеного після проголошення Акту, і розпочала масові репресії проти українських націоналістів, включаючи арешти та ув’язнення ініціаторів, зокрема Степана Бандери та Ярослава Стецька. Однак, незважаючи на це, Акт став потужним моральним стимулом для подальшої боротьби за незалежність, що продовжувалася у формі підпільного опору та збройної боротьби Української Повстанської Армії.

Сучасна Незалежність України є прямим продовженням багатовікової боротьби, одним із яскравих епізодів якої став Акт відновлення Української Держави. Він нагадує про незламний дух українського народу та його вічне прагнення до свободи. Ця подія є важливою частиною національної пам’яті та ідентичності, підкреслюючи безперервність української державотворчої традиції. Важливо пам’ятати про 30 червня 1941 року та його значення для всього українського суспільства.