Пам’ять дітей війни: День, коли серце болить найбільше. Сьогодні ми з глибоким сумом вшановуємо пам’ять дітей війни, маленьких українців, які стали жертвами російської агресії. Їхні життя обірвалися так рано, вони не встигли відчути всі радощі дитинства. Ці діти просто жили у своїх домівках, гралися на вулицях рідних міст, засинали з улюбленими іграшками. Їхні історії обриваються в Харкові, Умані, Одесі, Києві, Запоріжжі, на Сумщині та по всій Україні. Кожне втрачене дитяче життя – це непоправна трагедія для нашої країни.

Ми не мали змоги побачити їхні щасливі оченята, не чули дзвінкого дитячого сміху. Але кожна така втрата дітей війни залишає глибоку рану в наших серцях. Ми ніколи не забудемо ці втрати. Україна завжди пам’ятатиме своїх невинних жертв.

День, коли болить особливо…Сьогодні ми вшановуємо пам’ять дітей війни, які загинули через війну. Дітей, чиї життя обірвалися ще до того, як вони встигли пожити. Вони просто були вдома. Гралися у дворі. Засинали з улюбленою іграшкою.У Харкові, Умані, Одесі, Києві, Запоріжжі, на Сумщині… По всій Україні.
Ми не бачили їхніх очей, не чули їхнього сміху.Але кожна така втрата — як тиша в серці.
🕯 Ми пам’ятаємо.
🕊 Ніколи не пробачимо.