Дорогі родини наших Героїв, шановна громадо!

Сьогодні ми зібралися, щоб схилити голови в пам’ять про тих, хто віддав найдорожче — своє життя — за Україну, за нашу свободу, за те, щоб ми з вами могли бачити чисте небо, чути дитячий сміх та жити на своїй рідній землі. Кожен із полеглих героїв мав власні мрії, плани, щиро любив своїх близьких. Проте, коли Україна покликала на захист, вони без вагань стали до лав ЗСУ. Вони усвідомлювали: існують цінності, значно важливіші за власне життя — це наша земля, наші діти та наше майбутнє.

Хоч їх більше немає поруч із нами, їхній дух та пам’ять назавжди залишаться в наших серцях. Наш обов’язок — зробити все можливе, аби їхній подвиг не був забутий, а їхні імена звучали гордо та передавалися з покоління в покоління.

Сьогодні ми вручаємо відзнаки «Герой громади» та висловлюємо щиру подяку родинам наших Захисників. Це скромний, але щирий знак нашої величезної вдячності. Ми хочемо донести до вас, дорогі рідні: ви не самотні у своєму горі. Ваш біль — це наш спільний біль. Ваша гордість за своїх Героїв — це гордість усієї нашої громади.

Ми безмежно вдячні вам за те, що ви подарували Україні таких мужніх, сильних та світлих людей. Дякуємо за вашу незламну силу духу.

Герої не вмирають. Вони продовжують жити у нашій пам’яті, у нашій боротьбі за свободу та у нашій майбутній перемозі.

Слава Україні!

Слава Героям!