Зупинімось, прислухаймось до тиші, і скажімо в душі: “Дякую Вам”.10 липня є особливим днем для всієї України – це дата, коли ми глибоко вшановуємо медичних працівників, що віддали своє життя, виконуючи службові обов’язки. Це день пам’яті про всіх Героїв у білих халатах – лікарів, медсестер, парамедиків, які загинули від професійних ризиків, померли під час обстрілів, евакуації або безпосередньо в зонах бойових дій. Їхня самовідданість, мужність та жертовність є неперевершеним прикладом служіння людству.Кожен, хто обрав шлях медичної професії, щодня зустрічає виклики, пов’язані з порятунком життя. У мирний час ця праця вимагає високого рівня самовіддачі, а під час війни вона перетворюється на справжній подвиг. Українські лікарі та їхні колеги демонструють дива стійкості, працюючи в нелюдських умовах, ризикуючи власним життям заради інших. Вони перебувають на передовій, як на фронті, так і в тилу, борючись за кожне серцебиття.Ми ніколи не забудемо тих, хто не дожив до мирного ранку. Пам’ять медичних працівників, які загинули, рятуючи поранених, витягуючи цивільних з-під завалів, транспортуючи хворих крізь небезпечні зони – це наш спільний біль і водночас джерело нескінченної гордості. Їхні імена назавжди вписані в історію України як символи незламності духу та вірності клятві. Кожна втрата є непоправною для нації, що нагадує нам про високу ціну свободи.Цього Дня пам’яті ми згадуємо не лише загиблих, а й висловлюємо безмежну подяку тим, хто продовжує свою небезпечну місію сьогодні. Їхня жертовність є опорою нашого суспільства, гарантом надії та відновлення. Вони – справжні янголи-охоронці, що стоять між життям і смертю.Нехай кожен українець зупиниться на мить, прислухається до внутрішньої тиші і скаже в душі: “Дякую Вам” – всім тим, хто був і залишається Героями в білих халатах. Їхня спадщина живе у мільйонах врятованих життів, у стійкості нашої нації, у вірі в Перемогу. Ми будемо пам’ятати їхній подвиг і шанувати їхню пам’ять завжди. Вічна слава Героям!