Йому назавжди 45…

Зупинився час. Зупинилося серце людини, яка була справжнім Героєм, люблячим сином, братом, чоловіком і батьком.
9 вересня 2024 року Віталій Фустій загинув у бою. Його не зламав ворог. Він стояв до кінця. До останнього подиху залишався вірним Україні.

Фустій Віталій Володимирович
05.10.1978 — 09.09.2024
Командир підрозділу “Сталевий кордон” 15 мобільного прикордонного загону швидкого реагування.
З перших днів повномасштабної війни стояв на захисті України.
29 квітня 2024 року нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня.
Загинув 9 вересня 2024 року, виконуючи бойове завдання.

3 травня 2025 року у стінах його рідної школи — Козирянської гімназії, філії ОЗО “Лівинецький ліцей” Лівинецької ТГ — відбулося відкриття меморіальної дошки.
Віталій повернувся сюди — не як учень, а як символ незламності для наступних поколінь.

Поруч були його мама, яка виховала Героя. Брат, з яким пройдено життя. Дружина, яка чекала. Син, для якого він назавжди залишиться найкращим татом.
Побратими, друзі, вчителі, громада, духовенство — усі прийшли, аби схилити голови в пам’ять про нього.

Йому б жити, любити, мріяти, обіймати сина… Але війна забрала майбутнє. Залишила — пам’ять.
Ім’я Фустія Віталія Володимировича тепер навіки викарбуване не лише на меморіальній дошці, а й у серцях усіх, хто його знав, поважав і любитиме вічно.

Світла пам’ять, Віталію…
Слава Україні! Героям Слава!

У пам’ять про Героя: Відкриття меморіальної дошки Віталію Фустію

З глибоким сумом і великою шаною згадуємо Віталія Фустія, який назавжди залишиться у наших серцях 45-річним. Його життя обірвалося, але пам’ять про його героїзм житиме вічно. 9 вересня 2024 року Віталій загинув у бою, демонструючи неймовірну мужність та вірність Україні. Він був справжнім героєм, люблячим сином, братом, чоловіком та батьком. Ворог не зміг його зламати, адже Віталій стояв до кінця, залишаючись вірним своїй країні.

Віталій Володимирович Фустій народився 5 жовтня 1978 року і загинув 9 вересня 2024 року. Він був командиром підрозділу “Сталевий кордон” 15 мобільного прикордонного загону швидкого реагування. З перших днів повномасштабного вторгнення Віталій відважно захищав Україну. За проявлену мужність він був нагороджений Орденом «За мужність» III ступеня 29 квітня 2024 року.

3 травня 2025 року в Козирянській гімназії, філії ОЗО “Лівинецький ліцей” Лівинецької ТГ, відбулося відкриття меморіальної дошки на честь Віталія. Це місце стало символом його незламності для майбутніх поколінь. На відкритті були присутні його родина, побратими, друзі, вчителі, представники громади та духовенство. Усі прийшли, щоб віддати шану пам’яті Героя.

Війна забрала у Віталія майбутнє, але залишила вічну пам’ять. Його ім’я викарбуване не тільки на меморіальній дошці, але й у серцях усіх, хто його знав та любив. Світла пам’ять про Віталія Фустія завжди буде з нами.

Слава Україні! Героям Слава!