До дня Перемоги та Примирення, яке відзначається у всьому світі 8 травня, було проведено літературний марафон «Коли мовчить світ — говорять діти». Цей захід став платформою для юних талантів, щоб висловити свої думки та почуття щодо війни. Літературний марафон «Коли мовчить світ — говорять діти» є важливим заходом, що дає можливість дітям бути почутими. В часи, коли світ зіштовхується з викликами війни, дитячі голоси стають особливо важливими. Їхня щирість, наївність та безпосередність здатні донести правду про війну та її наслідки. Літературний марафон «Коли мовчить світ — говорять діти» є чудовим прикладом того, як мистецтво може об’єднувати людей та дарувати надію.

У найважчі моменти історії саме дитячі голоси здатні сказати найголовніше. Цей літературний марафон — не просто подія, а щира й глибока спроба юних сердець осмислити реальність війни через поезію, прозу та особисті роздуми. Кожен виступ — це свідчення внутрішньої сили, болю й надії, які живуть у дітях, що бачать війну не з книжок, а з власного вікна.

Організатором марафону виступила бібліотекар Тячівківської філії Тячівського ліцею №1. До участі були запрошені учні 4–9 класів. Відеозапис марафону є документом, що засвідчує душевну мужність, щирість і віру в силу слова. Ми повинні слухати дітей, адже в їхніх простих, але правдивих словах звучить та правда, яку не можна ігнорувати.

”
Коли мовчить світ — говорять діти: літературний марафон про війну” до дня Перемоги та Примирення яке відзначають у всьому світі 8 травня.

У найтяжчі моменти історії саме дитячі голоси здатні сказати найголовніше. Цей літературний марафон — не просто подія, а щира й глибока спроба юних сердець осмислити реальність війни через поезію, прозу та особисті роздуми. Кожен виступ — це свідчення внутрішньої сили, болю й надії, які живуть у дітях, що бачать війну не з книжок, а з власного вікна.

Марафон організовано бібліотекарем Тячівківської філії Тячівського ліцею №1 за участі учнів 4–9 класів. Це відео — документ душевної мужності, щирості й віри в те, що слово здатне зцілювати. Ми слухаємо дітей — бо в їхніх простих, але правдивих словах звучить та правда, яку не можна ігнорувати.