Сьогодні виповнюється 2 роки, як мене покинув мій коханий чоловік, мій Герой Юра. Ця дата є надзвичайно болючою, адже саме два роки тому я втратила найріднішу людину, свою опору та любов. Я безмежно вдячна тобі, Юро, за всі спільні роки, за безцінне кохання, за постійну підтримку та за те щастя, яке ти дарував мені щодня. Ти був не просто чоловіком – ти був моїм світом, моєю фортецею, найвірнішим другом та надійним захисником. З тобою моє життя було сповнене справжнього, щирого щастя.

Особливо хочу подякувати тобі за нашу донечку. У ній я бачу тебе щодня – у її щасливій усмішці, у проникливому погляді, у кожному вимовленному слові та зробленому кроці. Вона є найбільшим подарунком, який ти залишив мені, найціннішим скарбом. Вона – це жива частинка тебе, яку я оберігаю та плекаю понад усе на світі. Через неї я відчуваю твою присутність, твою силу та твою любов.

Юро, ти назавжди залишишся моїм чоловіком, моїм незламним Героєм та найбільшою любов’ю всього мого життя. Я безмежно пишаюся тобою, твоїми вчинками та твоєю жертовністю, але моє серце не перестає розриватися від болю через те, що тебе більше немає поруч. Я продовжую жити спогадами про тебе та твоєю безмежною любов’ю, яка назавжди оселилася в моїй душі. Ця любов є моєю силою та моїм натхненням.

Я люблю тебе безмежно, мій Герою. І любитиму вічно – крізь усі випробування, крізь біль і сльози, бо ти назавжди у моєму серці. Твоя пам’ять живе в мені, в нашій донечці, в наших спільних спогадах, які я берегтиму вічно. Наша любов сильніша за смерть.