Вони тримали кордони рідної землі, захищали свої домівки, але ворог помстився. За цю відданість їх закрили у неволі, де жорстоко закатували, забравши найцінніше – життя. Сьогодні ми вшановуємо пам’ять тих, хто загинув у полоні, – військових і цивільних, які до останнього подиху залишалися вірними собі та Україні, адже понад усе любили цю особливу свободу. Ми помстимося за кожного та кожну…

Пам’ятаємо тих, хто захищав Батьківщину, але загинув у ворожому полоні. Ці герої тримали оборону, захищали свої домівки, прагнучи зберегти мир та спокій у рідних стінах. На жаль, ворог жорстоко відплатив за їхню відданість: ув’язнив, а потім закатував, позбавивши найціннішого – життя. Це непоправна втрата для всієї України.

Сьогоднішній день – це день вшанування їхньої пам’яті. Ми згадуємо всіх, хто загинув у неволі: військових і цивільних, які виявили незламну стійкість і вірність Україні до останнього подиху. Вони боролися за свободу, за право жити на своїй землі, за майбутнє своїх дітей. Їхня любов до свободи була безмежною, і ця любов стала їхньою силою та водночас причиною трагічної загибелі.

Ми ніколи не забудемо їхнього подвигу. Ми помстимося за кожного, хто не повернувся додому, за кожну загублену душу. Їхня жертва не буде марною. Ми продовжимо боротьбу, щоб справедливість перемогла, а пам’ять про героїв жила вічно. Ми повинні пам’ятати про тих, хто поклав своє життя заради нашої свободи. Їхня відвага та самопожертва є прикладом для нас усіх. Наша пам’ять і наша боротьба – це наш обов’язок перед ними. Пам’ятаймо, шануймо, помстимося!