Сьогодні Гребінківська селищна територіальна громада з болем у серцях попрощалась із нашим ГЕРОЄМ — Максимом Миколайовичем НАРИШКІНИМ. Це сумна, але надзвичайно важлива подія, яка нагадує про ціну миру та свободи, яку ми маємо завдяки таким відважним синам України. Прощання стало спільним горем, яке неможливо висловити словами. Серце матері Галини розривалось від нестерпного болю — кожен подих наповнений спогадами і втратами, кожна мить без сина здавалась нескінченним очікуванням. Донька Анастасія, тримаючи в руках холодні білі квіти, не могла стримати сліз, що тихо котилися по щоках, сповнені невимовної любові і суму. Брат Олександр став опорою для родини, але біль у його душі був таким же глибоким — серце, що зламалося разом із дорогою людиною.

Сльози катилися з очей багатьох, хто прийшов віддати останню шану справжньому герою, патріоту, що віддав найдорожче — своє життя за свободу рідної землі. Максим Наришкин, син своєї землі, віддав найвищу жертву, захищаючи нас усіх. Його ім’я назавжди викарбується в історії нашої громади та країни як символ мужності та самопожертви.

Максима поховали на кладовищі селища Дослідницьке, оберігаючи пам’ять про нього під тихим небом, що тепер мовчки прощається з бійцем. Там, де тихо колишеться вітер серед могил, звучить невидима пісня вічної вдячності й болю. Це місце стало символом його останнього спочинку, місцем, де ми завжди зможемо віддати шану його подвигу.

Тепер шлях матері, кожен її крок важкий, мов камінь на серці. В очах мами — сум, біль і нескінченна туга, що промовляє без слів, і кожен її погляд затримується на тихому місці останнього спочинку сина, шукаючи у пам’яті його образ, тепло, яке ніколи не згасне. Ця втрата — як тривожний шепіт душі, що залишилася чекати там, де захований найдорогоцінніший скарб. Ми розуміємо безмежний біль родини і поділяємо його.

І ми разом з нею, разом з донькою та братом, разом з усією громадою — пам’ятаємо, сумуємо і шануємо героя, який назавжди залишиться у наших серцях. Максим Наришкин — це приклад для наслідування, символ незламності українського духу. Його подвиг надихає жити гідно та боротися за майбутнє.

Гребінківська селищна територіальна громада висловлює глибокі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять Максиму Миколайовичу. Його подвиг стане світлом у наших душах і натхненням для прийдешніх поколінь. Пам’ятаймо кожного, хто поклав життя за нашу свободу.

Сьогодні Гребінківська селищна територіальна громада з болем у серцях попрощалась із нашим ГЕРОЄМ — Максимом Миколайовичем НАРИШКІНИМ.
Це прощання стало спільним горем, яке неможливо висловити словами. Серце матері Галини розривалось від нестерпного болю — кожен подих наповнений спогадами і втратами, кожна мить без сина здавалась нескінченним очікуванням. Донька Анастасія, тримаючи в руках холодні білі квіти, не могла стримати сліз, що тихо котилися по щоках, сповнені невимовної любові і суму. Брат Олександр став опорою для родини, але біль у його душі був таким же глибоким — серце, що зламалося разом із дорогою людиною.
Сльози катилися з очей багатьох, хто прийшов віддати останню шану справжньому герою, патріоту, що віддав найдорожче — своє життя за свободу рідної землі.
Максима поховали на кладовищі селища Дослідницьке, оберігаючи пам’ять про нього під тихим небом, що тепер мовчки прощається з бійцем. Там, де тихо колишеться вітер серед могил, звучить невидима пісня вічної вдячності й болю.
Тепер шлях матері, кожен її крок важкий, мов камінь на серці. В очах мами — сум, біль і нескінченна туга, що промовляє без слів, і кожен її погляд затримується на тихому місці останнього спочинку сина, шукаючи у пам’яті його образ, тепло, яке ніколи не згасне.
Ця втрата — як тривожний шепіт душі, що залишилася чекати там, де захований найдорогоцінніший скарб. І ми разом з нею, разом з донькою та братом, разом з усією громадою — пам’ятаємо, сумуємо і шануємо героя, який назавжди залишиться у наших серцях.
Гребінківська селищна територіальна громада висловлює глибокі співчуття родині та близьким. Вічна пам’ять Максиму Миколайовичу. Його подвиг стане світлом у наших душах і натхненням для прийдешніх поколінь.