Сьогодні наша громада схилила голови у скорботі та шані – ми попрощалися з Героєм, Захисником України, Романом Смаржем. Це глибока втрата для всіх нас, адже Роман віддав найдорожче – своє життя – аби ми мали право жити під мирним небом, аби наші діти зростали вільними, аби синьо-жовтий стяг і далі гордо майорів над рідною землею. Його подвиг назавжди закарбується в історії нашої громади та всієї України. Ми пам’ятаємо, яким він був: люблячим сином, чоловіком, батьком, братом, відданим побратимом і надійним другом. Його мужність та сила духу слугуватимуть прикладом для кожного з нас. Ми пам’ятатимемо Романа Смаржа не лише як хороброго воїна, але й як людину, яка щиро любила Україну і не побоялася стати на її захист у найтяжчі часи. Немає слів, щоб зменшити біль цієї непоправної втрати. Проте, є слова, які ми мусимо промовляти знову і знову, щоб зберегти пам’ять: ми не забудемо. Ми схиляємо голови перед його подвигом, ми молимося за його душу і безмежно вдячні за те, що він був і що він виборов для нас. Ворог може забрати життя, але ніколи – світлу пам’ять, любов і вдячність. Роман Смарж назавжди залишиться у серці своєї громади, у вічній історії нашої України, як справжній Герой. Герої не вмирають! Вони продовжують жити в нашій пам’яті, у нашій боротьбі й у нашій незламній свободі! Ми шануємо пам’ять Романа Смаржа, Героя України, чия самовідданість надихає нас боротися далі. Його жертовність – це найвища ціна, яку він заплатив за наше майбутнє, за мирне небо над головою. Нехай земля йому буде пухом. Ми ніколи не забудемо його подвигу. Втрата Романа Смаржа – це рана на серці нашої громади. Він був не просто захисником, а й людиною з великим серцем, готовою до останнього подиху боронити рідну землю. Його ім’я навіки вписане золотими літерами в історію України. Слава Герою! Вічна пам’ять Роману Смаржу!

Сьогодні наша громада схилила голови у скорботі та шані – ми попрощалися з Героєм, Захисником України, Романом Смаржем.

Він віддав найдорожче – своє життя – аби ми мали право жити під мирним небом, аби наші діти зростали вільними, аби синьо-жовтий стяг і далі гордо майорів над рідною землею.

Роман був люблячим сином, чоловіком, батьком, братом, відданим побратимом, надійним другом. Його мужність і сила духу назавжди залишаться прикладом для кожного з нас. Ми пам’ятатимемо його не лише як воїна, а й як людину, яка щиро любила Україну і не побоялася стати на її захист у найтяжчі часи.

Немає слів, щоб зменшити біль втрати. Та є слова, які ми мусимо промовляти знову і знову: ми не забудемо. Ми схиляємо голови перед його подвигом, ми молимося за його душу і дякуємо за те, що він був і що він виборов для нас.

Ворог може забрати життя, але ніколи – світлу пам’ять, любов і вдячність. Роман Смарж назавжди залишиться у серці своєї громади, у вічній історії нашої України.

Герої не вмирають! Вони продовжують жити в нашій пам’яті, у нашій боротьбі й у нашій свободі!