Історія Станіслава Ралдугіна – це яскраве свідчення незламності духу та неймовірної волі до життя. Цей відважний ветеран, який пройшов горнило війни, сьогодні став символом надії для тисяч побратимів. Його шлях, сповнений викликів та подолань, є натхненням для всіх, хто стикається з наслідками військових дій.

Того доленосного дня Станіслав Ралдугін разом із групою з п’яти побратимів вийшов на надзвичайно небезпечну позицію. Це місце щойно відбили наші воїни, і його локація ще не була нанесена на військові карти. У момент, коли ворожий танк здійснив свій перший постріл, він виявився фатальним саме для Станіслава. Снаряд серйозно поранив йому руку, завдавши важкого ушкодження. Попри критичний стан, Станіслав Ралдугін прийняв надзвичайно мужнє рішення: він вирішив йти на евакуацію самостійно. Його головним пріоритетом було не наражати на небезпеку своїх побратимів, не затримувати їх і не піддавати ризику під час винесення його з поля бою. Він назавжди запам’ятав кожен крок тієї важкої дороги, де кожен рух супроводжувався моторошним стукотом зламаних кісток – свідченням невимовного болю та випробувань, які йому довелося пережити. Цей акт самопожертви та відваги є прикладом справжнього військового духу.

Після пережитого Станіслав Ралдугін пройшов довгий і виснажливий період лікування та реабілітації. Це був час не лише фізичного відновлення, а й глибокого переосмислення життєвих пріоритетів. Проте він не дозволив бойовим травмам зламати свій дух. Навпаки, саме цей досвід спонукав його знайти нову, не менш важливу місію – допомагати іншим ветеранам.

Станіслав розуміє, наскільки непрості історії стоять за кожним військовим, який повернувся з фронту. Це не лише бойові травми, що можуть бути як видимими, так і прихованими, а й психологічні виклики: відчуття неприйняття себе, зневіра у власних силах, втрата сенсу життя, труднощі з адаптацією до мирного життя. Саме тому він присвятив себе підтримці таких ветеранів. Він переконаний, що попри всі випробування, попереду на них чекає життя, сповнене глибокого сенсу та нових можливостей. Головне – це знайти спільноту, яка зможе забезпечити необхідну підтримку, розуміння та допомогу у відновленні.

Як амбасадор ініціативи #ТитаниUA, Станіслав Ралдугін активно долучається до програм, що спрямовані на психологічну підтримку, соціальну адаптацію та професійну переорієнтацію ветеранів. Він ділиться своїм досвідом, мотивує, надихає і показує, що життя після війни може бути повноцінним і щасливим. Його історія є живим прикладом того, як навіть після найважчих випробувань можна знайти сили для нового початку і стати опорою для інших. Допомога ветеранам – це не просто його робота, це його покликання, його спосіб повернути борг тим, хто захищав країну. Створення сильної спільноти для ветеранів є ключовим для їхньої успішної інтеграції в суспільство та подолання посттравматичних розладів.

Історія амбасадора #ТитаниUA Станіслава Ралдугіна – у відео, яке детальніше розкриває його шлях та внесок у життя українських захисників. Долучайтесь до підтримки ветеранів та тих, хто потребує допомоги.

Того дня групою з п’яти людей вони вийшли на «незручну» позицію. Віддалену від основних. Її тільки-но відбили наші, тож навіть ще не нанесли локацію на карту. Перший же постріл ворожого танка виявився «його». Станіславу серйозно поранило руку.

На евакуацію воїн вирішив іти сам. Не хотів наражати на небезпеку побратимів. Назавжди запам’ятав, як дорогою стукали зламані кістки…

Зараз, коли позаду тривале лікування, він знайшов нову місію. Допомагати. Таким самим ветеранам, у яких позаду – непрості історії. Бойові травми, неприйняття себе, навіть зневіра. Попереду ж, впевнений, життя, сповнене сенсу. Головне – знайти спільноту, що підтримає.

Історія амбасадора #ТитаниUA Станіслава Ралдугіна – у відео.