Юлія Феннер, громадянка Великої Британії та Білорусі, дружина британського дипломата, звільнена з в’язниці в Білорусі в рамках ширшого обміну, погодженого зі Сполученими Штатами. Минулого місяця її засудили до тривалого терміну ув’язнення після затримання на кордоні під час в’їзду до Білорусі у березні 2024 року. Міністр у справах Європи Великої Британії Стівен Дауті заявив, що «чудова новина, що громадянку Великої Британії повернули додому». П’ятдесят два в’язні були звільнені з Білорусі в четвер у рамках угоди між президентом США Дональдом Трампом та авторитарним лідером Олександром Лукашенком, який є близьким союзником президента Росії Володимира Путіна.

В обмін на звільнення політичних в’язнів США заявили, що пом’якшать частину санкцій проти білоруської авіакомпанії «Белавіа», дозволивши перевізнику купувати запчастини для своїх літаків. Стівен Дауті назвав звільнення «значним проривом» і подякував США за «суттєві дипломатичні зусилля для досягнення цього результату». Серед звільнених в’язнів були профспілкові лідери, журналісти та активісти, але понад 1000 політичних в’язнів залишаються у в’язницях Білорусі. Раніше Юлія Феннер працювала у британському посольстві в Мінську, перш ніж вийти заміж за британського дипломата Мартіна Феннера, повідомляє правозахисна група «Хартия 97». Мартін Феннер був заступником голови місії в Мінську протягом чотирьох років на початку 2000-х років. Інша правозахисна група, «Весна 96», визнала пані Феннер політичною в’язкою, яка була ув’язнена в колонії. Хоча причина висунення звинувачень проти Юлії Феннер так і не була пояснена, їй інкримінували два статті кримінального кодексу: активна участь у діях, що грубо порушують громадський порядок, та допомога екстремістській діяльності. Влада Олександра Лукашенка, який править з 1994 року, придушила всю опозицію. Він назвав звільнення 52 в’язнів гуманітарним жестом після зустрічі зі спеціальним представником Дональда Трампа Джоном Коулом у столиці Мінську в четвер.

За оцінками, 1300 політичних в’язнів залишаються за ґратами в Білорусі, але Тихановська заявила, що звільнення 52 в’язнів у четвер було кроком у правильному напрямку. «Те, що сталося вчора, не було справжньою свободою», — попередила вона. «Це була примусова депортація». Лідерка опозиції додала, що вона «дуже стурбована долею Миколи Статкевича» — ветерана-дисидента, який відмовився покинути Білорусь учора і перетнути кордон з Литвою. Вчора Тихановська опублікувала фотографії, на яких, як здається, 69-річний Статкевич сидить у нейтральній зоні на кордоні.

Статкевич балотувався проти Лукашенка на президентських виборах 2010 року і був ув’язнений п’ять років до свого звільнення. Тихановська зазначила, що його місцезнаходження наразі невідоме, але додала: «Кожен, хто звільнений, має право обирати: залишатися чи їхати». «Весна 96» заявила, що пан Статкевич «хоче бути зі своїм народом за будь-яких умов» і додала: «Він поїде лише тоді, коли Білорусь буде вільна від Лукашенка».

Лукашенко похвалив США за «дуже конструктивну позицію щодо так званих політичних в’язнів», повідомляє державне білоруське агентство новин «Белта». «Нам не потрібні політичні в’язні чи будь-які інші в’язні», — цитують його слова. Багато з тих, хто залишається під арештом, були затримані під час жорстокого придушення протестів у 2020 році, коли спалахнули заворушення проти президентських виборів, які широко засудили як сфальсифіковані. Лукашенко давно називає Володимира Путіна своїм «старшим братом», і російський лідер допомагав йому під час протестів 2020 року. У лютому 2022 року Путін використав білоруську територію для розв’язання повномасштабного вторгнення в Україну, а в п’ятницю обидві країни розпочали п’ятиденні спільні великі військові навчання. Країни-члени НАТО Польща, Литва та Латвія, які межують з Білоруссю, перебувають у стані підвищеної готовності через навчання «Захід-2025». Польща закрила свої кордони з Білоруссю, а Латвія закрила частину свого повітряного простору.