Мешканці притулку на сході України з гнівом відреагували на розмови про те, що земля, яка їм належить протягом тривалого часу, може бути передана Росії в обмін на мир.

Люди, які були змушені покинути свої домівки через триваючу війну, висловлюють глибоке обурення та розчарування щодо потенційних територіальних поступок. Вони наголошують, що ця земля є їхньою батьківщиною, місцем, де поховані їхні предки, і де вони бачили своє майбутнє. Розмови про передачу українських земель, які є невід’ємною частиною їхнього життя та ідентичності, викликають справедливий гнів. Це питання стосується не лише території, а й самої суті справедливості та національної гідності. Багато хто вважає, що такі компроміси є неприйнятними і підривають основи суверенітету країни. Вони закликають до рішучої позиції та захисту кожного клаптика української землі, наголошуючи, що мир не може бути досягнутий шляхом зради власних громадян та територій. Напруга серед евакуйованих зростає, адже вони бачать у таких розмовах загрозу не лише для свого теперішнього, але й для майбутнього своїх дітей та наступних поколінь. Їхня реакція є свідченням глибокої прив’язаності до рідної землі та непохитної віри у справедливість.