Японський суд виніс суворий вирок американському морському піхотинцю, засудивши його до семи років ув’язнення за сексуальний напад на жінку, скоєний минулого року на Окінаві. Цей випадок вкотре привертає увагу до чутливої теми присутності іноземних військових на японській території та її впливу на місцеве населення.

Військовослужбовець, 22-річний Джеймел Клейтон, був визнаний винним у нападі на жінку віком близько 20 років. Згідно з рішенням суду, він душив жертву ззаду і намагався вчинити сексуальний акт. Обставини справи були ретельно розглянуті під час судового процесу, який завершився винесенням обвинувального вироку.

Цей інцидент є одним з низки подібних злочинів, що зачіпають військовослужбовців США, дислокованих на архіпелазі Окінава. Варто зазначити, що понад половина з 54 000 американських військових, які несуть службу в Японії, перебувають саме тут. Така концентрація військових баз створює певні виклики для місцевого японського суспільства.

Попередні злочини, скоєні американським персоналом, неодноразово викликали глибоке обурення та масові протести з боку місцевих жителів Окінави. Найбільші акції протесту відбулися 30 років тому, коли десятки тисяч людей вийшли на вулиці після зґвалтування 12-річної дівчинки. Ці події демонструють тривале напруження та невдоволення серед населення.

Лише за останній рік на Окінаві було зафіксовано чотири випадки сексуальних нападів за участю військовослужбовців США. Серед них – військовий повітряних сил Бреннон Вашингтон, який у грудні 2024 року отримав п’ять років за зґвалтування та викрадення неповнолітньої дівчини. Ці інциденти підкреслюють систематичність проблеми та необхідність її вирішення.

Прокурори у справі Клейтона спочатку вимагали 10 років ув’язнення. Захист Клейтона, зі свого боку, наполягав на “інтоксикації” молодої жінки та розбіжностях у її свідченнях під час судового засідання, що відбулося раніше у червні. Проте судді окружного суду Наха винесли рішення про сім років ув’язнення для Клейтона з Огайо, оскільки свідчення потерпілої були визнані “високонадійними протягом усього процесу”.

Під час винесення вироку суддя Кадзухіко Обата охарактеризував напад як “жорстокий”. За його словами, жінка була задушена протягом однієї-двох хвилин, що свідчить про тяжкість злочину. Потерпіла отримала травми очей, на загоєння яких знадобилося два тижні. Такі деталі справи лише посилюють обурення суспільства.

Місцевий опір присутності американських баз не обмежується лише кримінальними справами. Він також поширюється на проблеми, пов’язані з шумом від літаків та забрудненням навколишнього середовища. Жителі Окінави довгий час висловлюють своє невдоволення впливом військових об’єктів на їхнє повсякденне життя та здоров’я.

Були попередні спроби перенести американські бази до менш населених районів Окінави, але багато місцевих жителів вимагають їх повного виведення з острова. Це питання є джерелом постійної напруги у відносинах між центральним урядом Японії, місцевою владою Окінави та Сполученими Штатами. Експерти, однак, зазначають, що військовий альянс Японії зі США є занадто міцним, аби це сталося. Вони стверджують, що Токіо потребує Вашингтона, враховуючи виклики, з якими стикається країна, будь то зростаючі претензії Китаю на спірні води та острови, або ракетні випробування Північної Кореї. Таким чином, питання присутності американських військових баз на Окінаві залишається складним і багатогранним, поєднуючи в собі аспекти безпеки, зовнішньої політики та внутрішнього суспільного невдоволення.