Іран здійснив ракетну атаку на військову базу США в Катарі, заявивши, що це є відповіддю на американські удари по його ядерних об’єктах, що відбулися на вихідних. Ця подія знаменує собою черговий виток ескалації конфлікту, який охопив Іран, Ізраїль та Сполучені Штати, спричинивши безпрецедентне зростання напруженості на Близькому Сході.

Очевидці в столиці Катару, Досі, повідомляли про гучні вибухи в небі, а на відеозаписах були зафіксовані яскраві спалахи, що свідчили про роботу систем протиповітряної оборони, які намагалися перехопити ракети. Цей інцидент викликав широке занепокоєння щодо подальшого розвитку подій у регіоні. Наразі важливо зрозуміти, що саме сталося і які можливі наслідки для стабільності на Близькому Сході.

Іранські ракети були спрямовані на найбільшу військову базу США на Близькому Сході — Аль-Удейд. За заявою Тегерана, цей ракетний удар був відповіддю на бомбардування Сполученими Штатами трьох його об’єктів ядерної програми у суботу ввечері. База Аль-Удейд є ключовим центром для всіх повітряних операцій США в регіоні, а також місцем ротації деякого британського військового персоналу, що підкреслює її стратегічне значення.

Інформація про атаку була вперше підтверджена іранськими державними медіа, а згодом — військовими структурами. Заява Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), найвпливовішої військової гілки Ірану, чітко зазначала: “Іран не залишить жодної атаки на свій суверенітет без відповіді”, додавши, що “бази США в регіоні є не силою, а вразливістю”. Ця жорстка риторика свідчить про готовність Тегерана до подальшої конфронтації.

Раніше США застерігали Іран від відповідних дій на свої удари по ядерних об’єктах та закликали лідерів у Тегерані погодитися на дипломатичне врегулювання ворожих дій у регіоні. Проте, як бачимо, ці заклики не були почуті. Дані щодо кількості випущених ракет різняться: Іран заявляв про шість, США — про 14, а Катар, за повідомленнями, стверджував про 19 перехоплених ракет. Важливою деталлю є відсутність повідомлень про загиблих або поранених внаслідок атаки, що може свідчити про попередні заходи безпеки або наміри мінімізувати втрати.

За кілька годин до атаки як США, так і Великобританія радили своїм громадянам у Катарі “залишатися в укриттях”. За даними Державного департаменту, у Катарі проживає близько 8 000 громадян США, а також кілька тисяч громадян Великобританії. Ці попередження могли допомогти уникнути жертв під час ракетного удару Ірану.

Незабаром стало зрозуміло, що Іран попереджав про підготовку до ракетного запуску. За даними кількох іранських посадовців, Тегеран повідомив Доху про свої наміри, щоб мінімізувати жертви. Такий крок може вказувати на бажання Ірану продемонструвати силу без спроби завдати значних втрат.

В перших коментарях після події президент США висловив подяку Ірану “за раннє повідомлення, яке дозволило уникнути втрат життів та травмованих”. Він назвав атаку “дуже слабкою”, зазначивши, що жоден американець не постраждав і було завдано мінімальних пошкоджень. Президент висловив думку, що Іран “випустив пару”, і тепер є шанс на “мир”.

Проте, представник МЗС Катару заявив, що атака була “сюрпризом” і “кричущим порушенням суверенітету” країни, додавши, що Катар “був однією з перших країн, які застерігали від небезпек ізраїльської ескалації в регіоні”. Ця заява підкреслює складність геополітичної ситуації та різнобічні інтереси залучених сторін.

Водночас верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що Іран нікому не завдав шкоди під час атаки, але його країна не буде “підкорятися чиїмось порушенням”. “Ми нікого не порушували, і ми жодним чином не приймемо, щоб нас хтось порушував. Ми не підкорятимемося чиїмось порушенням; це логіка іранської нації”, — сказав він, що свідчить про принципову позицію Ірану щодо захисту свого суверенітету.

У понеділок були ознаки того, що США підозрювали Іран у підготовці ракетного удару по Катару. За кілька годин до атаки, Катар тимчасово закрив свій повітряний простір. Це відбулося незабаром після того, як США та Великобританія повідомили своїх громадян у Катарі “залишатися в укриттях”.

Ці попередження не давали чіткої вказівки на неминучу атаку: США заявили, що видали наказ “з міркувань надзвичайної обережності”, тоді як Великобританія повідомила, що слідувала за американцями. Проте, приблизно за годину до атаки, з’явилася інформація про “достовірну загрозу” для бази, що вказувало на серйозність ситуації. Окремо деякі медіа цитували анонімних офіційних осіб США, які заявляли, що іранські ракетні установки були розташовані для потенційного запуску в напрямку Катару.

Веб-сайти відстеження польотів показали, що літаки вже почали перенаправлятися до інших аеропортів до моменту запуску. За даними одного з таких ресурсів, незадовго до виявлення ракетних запусків до Дохи прямувало 100 рейсів. Міжнародний аеропорт Хамад є одним з 10 найзавантаженіших у світі за міжнародним трафіком, через нього щодня проходить близько 140 000 пасажирів. Інші країни регіону, включаючи Бахрейн і Кувейт, також на короткий час закрили свій повітряний простір, підкреслюючи регіональне значення та занепокоєння, викликані ракетним ударом Ірану.

Сполучені Штати здійснили масовані удари по трьох ядерних об’єктах на території Ірану в суботу. Це відбулося після днів невизначеності щодо того, чи приєднаються США до військових дій Ізраїлю проти Ірану, які почалися 13 червня.

Ізраїль щоденно завдає ракетних ударів по ядерних і військових об’єктах на території Ірану, що, за заявою його уряду, є необхідним для запобігання неминучому створенню Іраном ядерної зброї. Послідовні уряди Ізраїлю та Америки прагнули запобігти отриманню Іраном ядерної зброї. Іран завжди наполягав на тому, що його масштабна ядерна програма призначена для цивільних цілей, проте це не зменшує занепокоєння міжнародної спільноти.

США стверджували, що їхні удари завдали серйозної шкоди ядерній програмі Ірану, хоча повний обсяг їхнього впливу залишається незрозумілим. Напади між Іраном та Ізраїлем також продовжувалися в неділю та понеділок, що свідчить про постійну напруженість та непередбачуваність ситуації. Ця ескалація конфлікту на Близькому Сході вимагає пильної уваги міжнародної спільноти для запобігання подальшому погіршенню ситуації.