Два десятиліття тому, після Революції троянд, колишній радянський сателіт почав відвертатися від Заходу і повертатися до Росії. Що пішло не так?



Грузія, колись символ надії на демократичний перехід після розпаду СРСР, опинилася на роздоріжжі. Революція троянд 2003 року, яка привела до влади прозахідного президента Михайла Саакашвілі, обіцяла трансформацію країни, інтеграцію в євроатлантичні структури та подолання корупції. Однак, за двадцять років, геополітичний курс Грузії зазнав значних змін. Відчуття розчарування наростає, адже країна, яка прагнула стати частиною європейської спільноти, дедалі більше тяжіє до Москви. Ця зміна парадигми викликає занепокоєння серед прихильників демократії як у Грузії, так і за її межами.

Ключові фактори, що призвели до такого повороту, включають внутрішню політичну боротьбу, економічні виклики та складні відносини з Росією, особливо після російсько-грузинської війни 2008 року та окупації Абхазії та Південної Осетії. Незважаючи на прагнення до членства в ЄС та НАТО, Грузія стикається з потужним російським впливом. Уряд, який прийшов до влади після Саакашвілі, часто критикують за надмірну поступливість Москві та відхід від реформ, розпочатих під час його президентства.

Багато грузинів, особливо молодше покоління, висловлюють розчарування повільним прогресом у боротьбі з корупцією та покращенні рівня життя. Економічна залежність від Росії, хоча й небажана, залишається значним фактором, що впливає на зовнішньополітичні рішення. Крім того, внутрішні політичні чвари та поляризація суспільства послаблюють спроможність країни консолідувати прозахідний курс.

Питання полягає в тому, чи зможе Грузія подолати внутрішні розбіжності та зовнішній тиск, щоб повернутися на шлях, обіцяний Революцією троянд. Майбутнє країни залежить від здатності її лідерів знайти баланс між національними інтересами, безпекою та прагненням до європейської інтеграції, зберігаючи при цьому свою суверенність у складному геополітичному середовищі. Ця ситуація є нагадуванням про те, наскільки крихкою може бути демократія та як легко вона може бути підірвана внутрішніми та зовнішніми факторами. Грузія – це приклад того, як країна може опинитися між двома світами, шукаючи свій власний шлях розвитку.