Син ліванських музичних ікон, він сам став ним, створюючи сатиричні критики недолугості своєї країни, які поєднували арабську та західну музику.

Його творчість, сповнена глибокого сарказму та влучної критики, стала голосом покоління, яке прагнуло змін. Через свої пісні він доносив до слухачів складні соціально-політичні проблеми Лівану, використовуючи унікальний музичний стиль, що гармонійно поєднував східні мелодії з західними ритмами. Така еклектичність не лише привертала увагу широкої аудиторії, але й підкреслювала універсальність його послань. Він умів через гумор і самоіронію говорити про серйозні речі, змушуючи людей замислитись над реальністю, яка їх оточує. Його виступи завжди були яскравими та емоційними, залишаючи незабутнє враження. Багато хто вважав його справжнім новатором, який зумів розширити межі традиційної музики, інтегруючи в неї елементи сучасності та актуальності. Його спадщина продовжує надихати нових митців, а його музика залишається актуальною і сьогодні, нагадуючи про важливість критичного мислення та культурного діалогу. Він був не просто музикантом, а справжнім мислителем, чиї пісні стали віддзеркаленням епохи та її викликів. Його шлях від сина знаменитих батьків до самостійної зірки — це історія успіху, наполегливості та вірності своєму мистецтву. Він також активно займався громадською діяльністю, підтримуючи молоді таланти та виступаючи за соціальну справедливість. Його внесок у культуру Лівану та Близького Сходу важко переоцінити, адже він зміг об’єднати покоління та погляди навколо своєї творчості. Його сатиричні тексти, сповнені прихованих смислів, часто викликали бурхливі дискусії, але завжди залишалися на високому мистецькому рівні. Вплив його музики виходив далеко за межі Лівану, знаходячи відгук у серцях слухачів по всьому світу.