Будні наших тренувань .

Не дивлячись на те , що відключення електричного освітлення стає хаотичною по дотримання графіку нормою , діти Івангородського ліцею продовжують свій навчально – тренувальний процес . Тренування проходять в спортивній залі у вечірній час , а вже у вихідні , є можливість бути дотичним до найкращої в світі гри в денний період часу .
Дуже часто , виходячи із такої ситуації , використовуємо особисті телефони , щоб… освітити місце занять. За звичаєм подібних “джерел світла” буває дванадцять , а то і більше . Кожне тренування має своє завдання , та чергове побачення з Його Величність Футболом закінчується грою. Ось тут і залишаються в згадках кумедні епізоди , які потім обговорюються вже після того , як від лунає останній свисток. Помітили одну характерну деталь : одностайності у вибору світлин не має. І справді, вдивляючись у миттєвість секунди паузи гри , комусь подобається гримаса обличчя гравців команди , яка захищається ; комусь – перехоплення м’яча із арсеналу балетного мистецтва ; хтось бачив себе в тій ситуації , що й сам “не второпає” , порушуючи питанням : “А це що , і справді я ?”.
Саме з ось цих , здавалося б дрібниць , і складаються будні тренувань. А ще , будуть матчі . Товариські та офіційні в турнірах. Будуть поїздки на екскурсії і розмови про поліпшення своїх успіхів в навчанні , поведінці та інших добрих справах , які повинні примножуватися. І за все це діти вдячні тим , хто створює і забезпечує буденність радості спілкування . А найбільша подяка – нашим воїнам – Героям !
Подяка за дитинство , яке в пам’яті залишиться вічним спогадом !