Герої не вмирають - вони вічно живуть у наших серцях!

---

Мамо, а я Алею Слави відкривав,

Стояв собі тихенько і дививсь.

Так людно, мамо,

Та мене ніхто там не впізнав,

Я думав, що мабуть я помиливсь.

Було так тихо, чути серця плач,

Душа кричала і зжалась від болю.

Я обернувсь, дивлюсь, а я не сам,

І побратими тут зі мною.

І гарно дуже, мамо, вже весна,

І діти квіти принесли з собою.

І ми там є, але вже нас нема,

І люди кажуть : "Слава вам герої !"

---

« повернутися