Ми все ще гріємо місце за столом…

📌 Сьогодні, 1 лютого, у громаді відбулася дев’ята мирна акція-нагадування на підтримку безвісти зниклих та полонених Захисників громади.

Захід зібрав родини зниклих безвісти та полонених Захисників, небайдужих мешканців і всіх, хто не готовий миритися з тишею замість відповідей. Традиційно акція ініційована родинами Захисників та відбулася за підтримки міського голови Ніли ОСТРОВСЬКОЇ (Ніла Островська).

🍽 На сьогоднішній акції, яка мала назву «Де ти, мій рідний…?» діяла інсталяція: обідній стіл родини, за яким досі чекають. Тарілки, охололий чай у чашках і один пустий білий стілець, в очікуванні, що зовсім скоро за ним сидітиме син, чоловік, батько, брат, дідусь або дядько.

Також до присутніх звернувся настоятель Свято-Троїцького храму Православної церкви України – отець Микола. У своєму слові він підтримав родини, закликав до щирої молитви та віри. У спільній молитві громада об’єдналася за повернення кожного, за силу для тих, хто чекає, і за справедливий мир для нашої України.

🫂 Особливим моментом стало коло єднання. Усі присутні стали поруч і взялися за руки, утворивши символічне «Тепло долонь» – тепло, яке народжується з підтримки, віри та людської близькості й яке обов’язково має дійти до найрідніших, що перебувають у невідомості.

Опісля родини поклали у вази білі квіти – символ живої Надії. Квіти, які проростають крізь біль невідомості, крізь тишу та тривале очікування, залишаючись знаком того, що надія жива.

🎤 Родини мали можливість сказати вголос те, що зазвичай носять у собі щодня – про тишу в домі, про виснажливе очікування, про надію, яка тримає – для цього традиційно діяв відкритий мікрофон.

Також під час акції було оголошено, що відтепер і надалі діятиме благодійна скринька на потреби Збройних Сил України, щоб підтримати тих, хто сьогодні боронить нашу державу.

Ми віримо, що наші Герої повернуться, і що настане день, коли за кожним таким столом, з радісними усмішками, повноцінно збереться уся родина 💙💛