СИЛЬНІШІ ЗА ХОЛОД: ГРОМАДА ПРОВЕЛА ГЕРОЯ В ОСТАННЮ ПУТЬ ⚫️Сьогодні ми прощалися з Героєм — людиною честі, мужності й великого серця. Він віддав найцінніше — своє життя — за свободу України, за наше майбутнє, за мир на рідній землі. Його шлях був шляхом справжнього Захисника: з вірою в перемогу, з любов’ю до Батьківщини, з відповідальністю за кожного з нас. 🔹Попри холод, люди вийшли, щоб зустріти Героя й провести його в останню путь. Бо вдячність, біль і шана в серцях були сильнішими за будь-який холод. 📌Олександр народився 11 жовтня 1994 року тут, у Лисогірці. Саме в цьому селі минули його дитячі та юнацькі роки, тут формувався його характер, його ставлення до праці, до людей, до життя. Він навчався у Лисогірській школі, а згодом здобув фах у Новоселицькому професійному аграрному ліцеї, де опанував робітничі професії, з якими впевнено крокував у доросле життя. Олександр не цурався жодної роботи, чесно працював, забезпечував свою родину, був відповідальним і наполегливим. Він пройшов строкову військову службу, склав присягу на вірність Україні, а згодом повернувся до мирної праці, працюючи водієм, експедитором, у сфері перевезень. У 2019 році він створив сім’ю. Разом із дружиною Катериною виховував сина Макара — найбільшу свою гордість і радість. Для рідних Олександр був надійною опорою, для друзів — вірним товаришем, для громади — щирою, відкритою людиною, яка завжди була готова допомогти. ◼️29 червня 2024 року Олександр без вагань став до лав Збройних Сил України, став на захист нашої держави, нашої землі, нашого майбутнього. ◼️19 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання в районі населених пунктів Георгіївка — Максимільянівка, він зник безвісти. ▪️30 грудня родина отримала страшне, болюче підтвердження — збіг ДНК… Сьогодні ми повертаємо Героя додому. Його чекали. За нього молилися. І тепер зустрічаємо з безмежною вдячністю та скорботою. 🔸У Олександра залишилися батьки — Анатолій Олексійович і Тетяна Миколаївна, дружина Катерина, син Макар, брат і сестри. Уся громада розділяє ваш біль. Це наша спільна втрата. 🔹Олександр Гарник назавжди залишиться у нашій пам’яті, у серцях громади, у історії нашої держави. Біль втрати невимовний. Сумує родина, друзі та вся громада. Та разом із болем — глибока вдячність і пам’ять, яка житиме в серцях завжди. Герої не вмирають. Вони залишаються з нами — у наших спогадах, у наших вчинках, у вільному небі над Україною. 🕯️Вічна пам’ять і слава Герою.🇺🇦

Переглянути відео у Facebook