🇺🇦🕯️Сьогодні ми попрощалися ще з одним нашим Захисником. 9 серпня цього року Небесну Гвардію наших янголів-охоронців поповнив ще один Герой – КОЛІСНИК Сергій Миколайович, який до 3 грудня вважався зниклим безвісти.
🇺🇦🕯️Церемонія прощання традиційно відбулася біля пам’ятного знаку Героям Небесної Сотні.
Далі траурна процесія вирушила до Руденківки. І в Нових Санжарах, і в Руденківці вдячні земляки зустрічали та проводжали траурний кортеж з прапорами, стоячи на колінах.
Панахида відбулася в Храмі села Руденківка. Свій вічний спокій Герой знайшов на місцевому кладовищі (Карапишівка).
🇺🇦 Про життєвий шлях Сергія розповіли секретар селищної ради Таміла МУЗИКА та староста Кустолівського старостату Драбинівської громади Любов ПОСТАВНА.
Сергій КОЛІСНИК народився 27 травня 1978 року у Варварівці, в школу пішов у Богданівці. Після закінчення 9 класів обрав професію тракториста, пройшов відповідні курси в Нових Санжарах і до 2022 року працював за спеціальністю на тракторі та на інших роботах в ТОВ «Елеватор «Чиста Криниця». Далі трудовий шлях продовжився в Полтаві на залізниці, де Сергій Миколайович працював до 2024 року.
В 1999 році майбутній Герой одружився і в молодій родині народилися доньки Тетяна та Ольга. Однак життєві шляхи подружжя розійшлися і вже в другому шлюбі з’явився довгоочікуваний син Артем.
Сергій КОЛІСНИК любив та підтримував своїх дітей, був товариським, щирим, добрим, працьовитим. Ніколи не сидів без діла і завжди був готовий прийти на допомогу, за що мав беззаперечну повагу односельців, колег, побратимів.
Він міг би ще жити і працювати на благо своїх рідних, своєї країни, але в життя увірвалася війна. В 2025 році Сергій Миколайович став на захист рідної землі.
🇺🇦🕯️На жаль, героїчний шлях нашого Героя трагічно обірвався 9 серпня під час виконання бойового завдання поблизу Покровська на Донеччині. Нестерпно довгих та болючих 4 місяці родина не знала яка доля спіткала їхнього сина, батька, дідуся, але була надія, що живий. Проте дива не сталося, 3 грудня надійшло підтвердження його загибелі.
🇺🇦🕯️Востаннє загиблому Сергію КОЛІСНИКУ віддали військові почесті на кладовищі. Головний сержант відділення військово - цивільного співробітництва Полтавського РТЦК та СП Юрій Пов’якало вручив батькові Захисника Державний Прапор України, який почесна варта зняла з його домовини. На честь воїна пролунав трикратний стрілецький салют.
Ніхто і ніколи не зможе пом’якшити горе втрати найріднішої людини, але ми розділяємо гіркий біль родини та висловлюємо щирі співчуття батькові Миколі Степановичу, дітям Тетяні, Ользі, Артему, онукам Матвію та Мирославу, названій мамі Тетяні Анатоліївні, а також всім рідним та близьким Героя.
🇺🇦🕯️Нехай душа загиблого Захисника знайде вічний спокій і залишить в наших серцях вічну пам’ять.
🇺🇦 Слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас!🇺🇦