У цьому дописі ми, з дозволу рідних, використали фрагменти відео, фото та аудіо з особистої сторінки нашого земляка, загиблого Героя Руслана БУЗДУГИ, а також спогади про брата його сестри Марьяни.. БУЗДУГА Руслан Георгійович, український Захисник, Герой, Людина та Військовий з великої літери. Народився Руслан 30 серпня 1981 року у селі Хряцька Герцаївського району, де отримав середню освіту. У школі був старанним та допитливим учнем. Після школи, у 18 років пройшов службу в армії, служив у внутрішніх військах (згодом Національна гвардія України). Це було його мрією, до якої він щиро прагнув. Після армії Руслан одружився та проживав у місті Чернівці. У них з дружиною народилися двоє дітей – хлопчик і дівчинка. Зараз синові 21 рік, донечці 14 років. Батько неймовірно любив та пишався своїми дітьми. У 2023 році Руслан стає до лав ЗСУ та разом з побратимами воює з російськими окупантами у найгарячіших точках. 29 травня 2023 року він служить у Бахмуті у складі 42 бригади 224 Чернівецького батальйону. Тут він прослужив 9 місяців, дослужився до командира. Рідні згадують, що він дуже цінував кожного свого бійця, часто відмовлявся від законної відпустки, пояснюючи сім’ї : «Я їм тут дуже потрібено, не можу їх зараз кинути..Я командир, я маю щодня їх морально підтримувати, мотивувати, давати надію, що все зрештою буде добре». Ось таким командиром був Руслан, - відповідальним і людяним, який щиро вірив у перемогу та був хлопцям за турботливого батька.. У лютому 2024 року військового переводять до складу штурмової бригади. У її складі він з побратимами боронить Авдіївку, Куп’янськ, двічі воює на Харківському напрямку. Виконують найскладніші бойові завдання по виведенню наших воїнів з оточення. Як згадує сестра Марьяна, він та його бойові товариші тричі опинялися у ворожому оточенні. Останній раз вони перебували в оточенні 2 тижні. Лише з третьої спроби їм вдалося вирватися звідти з боєм. Тричі боєць отримував серйозну контузію, його мучили постійні болі, але він продовжував виконувати поставлені бойові задачі, говорячи, що лікуватиметься вже у мирний час, після Пермоги. У травні під час виконання чергової бойової задачі у Харківській області, Руслан отримує множинні осколкові поранення, проходить хірургічні втручання, реабілітацію, але один з осколків застряг в особливо небезпечній ділянці біля хребта та дає важкі ускладнення. На превеликий жаль, попри усі старання лікарів, 3 серпня 2025 року Герой Руслан БУЗДУГА відійшов у інші світи та поповнив ряди Небесного Війська.. За бажанням вбитої горем дружини, прощалися з Русланом скромно, у вузькому колі рідних, поховали без офіційних церемоній та велелюдних заходів..Такою була воля сім’ї.. Водночас сестри Героя розповіли про його життєвий шлях, і ми дуже хотіли б, щоб про самовідданість та самопожертву мужнього Захисника України Руслана БУЗДУГИ знали і пам’ятали земляки та нащадки. І щоб його життєвий подвиг та ціна, яку він заплатив за нашу волю не були марними. З дозволу сестер ми використали відеоматеріали з особистої сторінки Руслана у соцмережах, де він любив розповідати про військові будні та своїх побратимів. Спочивай з миром, Воїне Руслане.. Ми назавжди перед тобою у невідплатному боргу🙏

Переглянути відео у Facebook