Шановні жителі Вільшанської громади!!!
Сьогодні, в четверту суботу листопада, ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок української історії – Голодомори 1932–1933 та 1946 - 1947 років, штучний геноцид українського народу, що забрав мільйони життів. Це не просто дата в календарі. Це біль, який передається через покоління. Це тиша, яка голосно говорить про нашу силу, незламність і право на власну державність.
Ми вшановуємо кожне життя, обірване штучним голодом. Кожну родину, яка втратила близьких. Кожну дитину, яка не мала шансу вирости.
Ми пам’ятаємо, і ця пам’ять робить нас сильнішими.
Голодомор – це не лише трагедія минулого. Це нагадування сьогоденню: український народ завжди був і буде непокірним, здатним вистояти навіть у найтемніші часи. Ми продовжуємо боротися за свою свободу, мову, культуру й життя – так само, як це робили наші предки. Не змінився і ворог, якому постійно поперек горла наша незалежна та працелюбна нація. Клята мокша, яка як і тоді, більше 90 – та років тому, знову намагається знищити нашу незалежність.
Традиційно в цей день о 16:00 пам'ять про мільйони українців, вбитих під час геноциду, вшановують хвилиною мовчання та запаленням свічок біля пам'ятників жертвам Голодоморів, в храмах та церквах громади, на підвіконнях своїх будинків.
Схилімо голови у спільній молитві та світлій пам’яті.
Сьогодні ми повинні бути об’єднані, як ніколи.
Ми повинні боротися. Ми – українці.