???
А ми копаємо картоплю
І закриваємо салати...
В нас, слава Богу, усе добре,
Цвітуть троянди біля хати.
Та от, на жаль, не впильнувала -
Геть почорніли помідори...
Все більше втомлюватись стала...
Чи не поїхати на море?
Напевно, краще у Карпати -
Там можна гарно відпочити...
Ой, так роботи ще багато,
Ремонт ще треба доробити...
Село кипить в буденних справах,
Земля завжди до праці просить.
То ж по городах зліва-справа
Співають дружно мотокоси.
Гучна та пісня і знайома,
Та щось її перебиває...
І раптом чуєш, як над домом
Шахед повітря розтинає.
Тривога пазур пхає в серце,
А страх і гнів - у суголоссі.
Скільки триватиме усе це?
Земля в огні, криваві роси...
І вже буденне не важливе,
Реальність поверта до тями,
І просиш: "Господи, помилуй...
О Боже, змилуйся над нами..."
Уже винищувач волає...
Сусіди на дорогу вийшли...
На небо дивимось, хто знає,
Кому біда у спину дише...
Такі дві сторони медалі -
Світи, взаємно протилежні.
Ми, надивившись серіалів,
В фортуну віримо безмежно.
Здається нам, біда далеко,
Нас, слава Богу, обминає...
Десь плачуть скривджені лелеки,
У них гнізда більше немає.
А ми... Що ми? Ми - на городі
І закриваємо салати...
У двох світах живем сьогодні,
До всього стали вже звикати.
Нема просвітньої години,
Душа продовжує боліти...
До нас летять ракети нині...
На фронті гинуть наші діти...



Коментарі 0
Коментарів ще немає. Будьте першим!
Залишити коментар
Без реєстрації. Коментар з’явиться після перевірки модератором. Посилання заборонені.