Бабин Яр – це глибокий шрам на серці України, символ неймовірних страждань та нелюдської жорстокості. Це місце, де історія написала одну з найчорніших сторінок своєї літописі, закарбувавши її назавжди в пам'яті народній. Тут лунали постріли, тут палали вогнища, що поглинали тіла, тут попіл розносився вітром, несучи із собою біль і скорботу.

Бабин Яр – це місце всесвітньої трагедії, що стало одним із найстрашніших символів Голокосту, і водночас – найбільшим міжнародним цвинтарем на території України.

Страшні події 29-30 вересня 1941 року назавжди вписані в історію. За ці два дні в глибинах яру було розстріляно 33 771 особу. Це була майже вся єврейська громада Києва, знищена в один момент. Однак, загальна кількість жертв, які знайшли свій останній притулок у Бабиному Яру протягом усієї окупації, сягає близько 200 тисяч людей.

Трагедія Бабиного Яру – це невід'ємна частина спільної історії всіх, хто сьогодні живе в Україні. Вона не знає національних кордонів чи терміну давності. Наш священний обов'язок – не лише вшанувати пам'ять загиблих з належною повагою та гідністю, але й зробити все можливе, аби подібні жахи ніколи не повторилися, а пам'ять про жертв не згасла.

Пам'ять про Бабин Яр – це нагадування про ціну миру та важливість збереження історії.