🕯️ Белзька громада у скорботі схиляє голови перед пам’яттю свого земляка — Юрія Михайловича Осташевського.

Понад два роки рідні жили між болем і надією. Від 9 лютого 2024 року, після важких боїв поблизу Білогорівки на Луганщині, Юрій вважався зниклим безвісти. До останнього серця близьких вірили у диво, проте підтвердилася найстрашніша звістка — того дня воїн прийняв свій останній бій, до кінця залишившись вірним Україні.

Сьогодні представники Белзької міської територіальної громади долучилися до зустрічі полеглого Захисника у селі Київець Розвадівської територіальної громади. Живим коридором шани люди зустрічали Героя, який повернувся додому на щиті.

Юрій Осташевський народився 4 травня 1993 року. Навчався у Ванівській школі, здобув професію у ВПУ №55, працював на шахті «Степова», проживав у селі Ванів. Він був люблячим сином, чоловіком, батьком, доброю та щирою людиною.

З перших днів повномасштабного вторгнення Юрій без вагань став на захист Батьківщини. Як тисячі найкращих синів України, він обрав шлях честі та мужності, віддавши найдорожче — власне життя — заради свободи свого народу та майбутнього українських дітей.

Висловлюємо щирі співчуття батькам, дружині, синові, рідним, друзям і побратимам Юрія. Розділяємо ваш біль та сумуємо разом з вами.

🕯️ Низький уклін Герою за його подвиг і самопожертву.

🇺🇦 Вічна пам’ять і слава Захиснику України Юрію Осташевському.

Герої не вмирають. Вони живуть у наших серцях, спогадах і молитвах.