Блутанг – це небезпечне вірусне захворювання, що вражає жуйних тварин, зокрема овець, кіз та велику рогату худобу. Ця хвороба, яку переносять мокреці роду Culicoides, може завдати значних економічних збитків тваринництву через високу смертність серед овець та зниження продуктивності у ВРХ. Розуміння клінічних ознак блутангу є ключовим для своєчасної діагностики та впровадження ефективних заходів контролю.

Клінічні ознаки хвороби у овець

Вівці є найбільш чутливими до цього вірусу, і у них зазвичай спостерігаються найтяжчі клінічні ознаки. Інкубаційний період триває від 5 до 20 днів. Першими симптомами часто є лихоманка, яка може сягати 40-42°C, апатія та відмова від корму. Невдовзі після цього розвиваються специфічніші ознаки, що вражають слизові оболонки та м'які тканини голови:

  • Гіперемія та набряк слизових оболонок ротової та носової порожнин. Уражені ділянки стають червоними, а згодом на них з'являються виразки та ерозії.
  • Набряк морди, губ, повік та вух. Цей набряк може бути значним, спотворюючи обличчя тварини.
  • Ціаноз язика, який надає йому характерного синюшного відтінку, звідки й походить назва "блутанг" (синій язик). Язик може набрякати і виступати з рота.
  • Рясні слинотеча та пінисті виділення з рота.
  • Виділення з носа, спочатку серозні, а потім гнійно-слизисті, що можуть утворювати кірки.
  • Кульгавість, спричинена запаленням копит (ламінітом) та м'язовою дегенерацією. Тварини часто стоять на колінах або лежать.
  • Витончення м'язів та загальне виснаження через труднощі з прийомом їжі та тривалу лихоманку.

Захворювання може тривати від кількох днів до кількох тижнів. У тяжких випадках, особливо при вторинних бактеріальних інфекціях, смертність може сягати 70% і вище. У тварин, що вижили після гострої фази, можуть розвиватися хронічні ускладнення, такі як постійна кульгавість, втрата шерсті та затримка росту.

Клінічні ознаки у великої рогатої худоби

Велика рогата худоба, як правило, переносить вірус у менш вираженій формі, часто субклінічно, але може бути важливим резервуаром вірусу. Симптоми, якщо вони проявляються, можуть включати:

  • Лихоманка, що може бути переривчастою.
  • Ерозії та виразки на слизових оболонках рота, носа та вимені.
  • Набряк губ та носового дзеркала.
  • Рясна слинотеча.
  • Кульгавість, спричинена набряком навколо копитних віночків або ураженням м'язів ніг.
  • У вагітних корів можливі аборти або народження телят з вродженими вадами.

Незважаючи на легші клінічні ознаки, інфікована ВРХ може поширювати цей вірус на інших тварин через мокреців, що робить її значущою у контролі епізоотії.

Клінічні ознаки у кіз

Кози зазвичай виявляють високу стійкість до вірусу і рідко демонструють клінічні ознаки захворювання. У випадках прояву симптоми дуже м'які та неспецифічні, що ускладнює діагностику без лабораторних досліджень.

Раннє виявлення клінічних ознак та швидка реакція ветеринарних служб є критично важливими для запобігання поширенню цього небезпечного захворювання. Вакцинація та суворий контроль за переміщенням тварин є основними заходами для мінімізації ризиків та захисту тваринництва від блутангу.