Верховна Рада України здійснила важливий крок, ухваливши Закон України «Про засади державної політики національної пам’яті Українського народу». Це історичне рішення, підтримане 273 народними депутатами, відкриває нову еру у врегулюванні питань, пов’язаних із формуванням та реалізацією національної політики пам’яті українського народу. Закон визначає ключові принципи, завдання та напрями формування державної політики національної пам’яті, окреслюючи механізми її увічнення та збереження пам’ятних місць. Важливо, що відновлення та збереження національної пам’яті, захист державної мови та охорона культурної спадщини тепер є питаннями національної безпеки України. Закон передбачає розробку Державної стратегії відновлення та збереження національної пам’яті українського народу. Він також посилює процеси декомунізації та деколонізації, забороняючи протягом 10 років змінювати назви, ухвалені відповідно до чинного законодавства. Відзнаки Української Народної Республіки (УНР) та Української Головної Визвольної Ради (УГВР), якими нагороджували борців за незалежність у ХХ столітті, тепер визнані державними нагородами України. Вперше в українське правове поле вводяться такі поняття, як «злочини проти Українського народу», «державна політика національної пам’яті Українського народу», «історична антиукраїнська пропаганда» та «місце пам’яті Українського народу». Впровадження цього закону спрямоване на подолання російської імперсько-тоталітарної спадщини, зменшення розбіжностей у сприйнятті минулого українським суспільством та усунення впливу держави-агресора в інформаційній, освітній і культурній сферах. Це сприятиме зміцненню єдності України в умовах протистояння агресії. Український інститут національної пам’яті відіграв ключову роль у розробці законопроєкту, а його Голова, Олександр Алфьоров, активно сприяв прийняттю цієї важливої законодавчої ініціативи в парламенті. Цей закон є міцним фундаментом для збереження української ідентичності та протидії зовнішнім викликам.