ВИСТАВКА ПРОСТО НЕБА - ДАРУНОК ВІД КОЛЕКЦІОНЕРА
На подвір’ї Валківського краєзнавчого музею з’явилася незвичайна виставка просто неба. Її експонатами стали клеймовані цеглини, які в різний час виготовлялися на Слобожанщині зокрема й на Валківщині. Незвичайні експонати передав до музею уродженець Валківської громади (села Високопілля), котрий зараз мешкає в Люботині, відомий колекціонер Сергій Олексійович Клубань.
Розібратися із клеймами на зібраних у різних місцях цеглинах допомагає книга «Цегельні Харківської губернії», підготовлена торік групою авторів і надрукована в Харкові видавцем Андрієм Парамоновим. Найчастіше на цеглинах зображені клейма у вигляді літер, які означають прізвища виробників цегли або власників цегельних заводів. Наприклад, клеймо у вигляді літери «Ф» означає прізвище Фрейгофер із Краснокутського району, «К. Н.» - Кирило Насєдкін із Сум, «С.Я.Т.» - Семен Якович Толкачов із Харкова, «В. П.» - Василь Петров із Харкова, «К.Г.» - князь Голіцин із Старої Водолаги, «И. К.» - Іван Каразін з Краснокутська і т. п.
В колекції Клубаня є також цеглини з місцевими клеймами: «Крикун» - виробник вогнетривкої цегли з міста Валки, «С» - Степаненко – цегельник із села Старі Валки. Знаходимо клейма у вигляді цифр. Вони означають номер цегельного заводу, іноді - рік виготовлення. В Опішні на Полтавщині знаним виробником вогнетривкої цегли був Герасим Глабирецький. На його продукції стоїть клеймо – «Опошня – Г. Г.». Відомим виробником цегли і керамічної плитки у Харкові був Бергенгейм. На його цеглинах стоїть клеймо з абревіатурою «ТБЕБ», яка означає: Товариство барона Едуарда Бергенгейма.
З колекціонером-дарувальником у нашого музею склалися давні і дружні стосунки. Сергій Клубань консультує валківських музейників, проводить з ними спільні дослідження, надає матеріали для виставок. Потяг до збирання старовинних предметів пробудився в колекціонера ще у шкільні роки. Захоплюючись книгами, він створив домашню бібліотеку. Цікаву інформацію вирізав із газет, журналів і систематизував у тематичних папках. Колекціонував монети і марки.
Після служби в армії поринув у доросле життя – робота, сім’я. Одначе, працюючи інженером-технологом з очищення вод, Сергій Клубань продовжував захоплюватися минувшиною рідного краю, цікавитися історичними артефактами. Почав збирати годинники, кераміку, сокири, праски, замки, лампи тощо. Скажімо, лише самоварів у колекції Клубаня близько півсотні. Виробивши традицію додавати щороку до свого зібрання підкови, він зрівняв їх кількість із кількістю прожитих років - 67.
Власним автомобілем, а часто і велосипедом, Сергій Олексійович об’їздив багато історичних місць не тільки в Харківській та Полтавській, а також у сусідніх з ними областях України. Відносно недавно Клубань захопився археологією, отож побував на сорока городищах – залишках древніх укріплених поселень, де також зібрав артефакти для своєї колекції.
Від багатьох старовинних будинків, маєтків, заводів у наш час залишилися самі руїни. Відвідуючи їх, люботинський краєзнавець відшукував цеглини з клеймами виробників і привозив додому. Таким чином у нього з’явилася ціла колекція (близько 150 цеглин), що тепер стала надбанням музею.