Вогнем накрило… Вдарило як грім… Звістка страшна, якої не чекали… Тримайтеся! Загинув син! Від слів таких мати не живою стала. Закрита домовина. Сивий тато. Криком кричала молода вдова. Війна забрала сина, чоловіка, тата… Біль передати – не знайти слова. Казали, що Герої не вмирають. Чому їх душі в небеса летять? Щодня на цвинтарях ховають І на могилах матері кричать…

Безжальна війна в одну мить обірвала життя Воїна, Захисника, нашого Героя – МИХАЙЛА ДИТКО, який мужньо боровся за мир в Україні, захищаючи дорогих серцю людей та рідну землю, яких любив понад усе. Сьогодні, 31 травня 2025 року, жителі Новодунаєвецької громади зі сльозами на очах, з державною символікою та встеливши останню дорогу квітами, на колінах зустрічали загиблого нашого МИХАЙЛА. МИХАЙЛО народився і виріс у селі Тернова. Тут він зробив свої перші кроки, ріс добрим і щирим хлопцем, таким він і залишиться в пам’яті усіх хто його знав. Наш Воїн завжди був відповідальним та чесним, вірним та надійним товаришем, турботливим сином, був завжди надійною опорою для коханої Руслани та назавжди залишиться для сина Владислава прикладом справжнього чоловіка. Але усі мрії та плани на щасливе майбутнє в одну мить обірвав безжальний ворог. Загинув МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ в Сумській області 24 травня внаслідок ворожого обстрілу. Жодними словами не можливо втамувати пекучий біль та загоїти рани в серцях рідних загиблого Воїна. У нього ворог забрав життя, коли він мужньо стояв на захисті кожного з нас, за кожну дитину, яка спить у мирі, за майбутнє, в якому ми обов’язково переможемо і в цю перемогу МИХАЙЛО завжди вірив. 🕯Вічна пам’ять та безмежна шана Воїну – Захиснику МИХАЙЛУ ДИТКО!🇺🇦