Вчергове від насильницьких дій агресора постраждала моя рідна Коростенщина. Біль. Розпач.Сльози…Горе – землякам, збитки, руйнування – всій громаді. Ворог підступно вдарив по селу, поціливши в цивільне підприємство. Вибуховою хвилею понівечено приватні будинки, руйнувань зазнали об’єкти соціальної інфраструктури-
школа, дитсадок.
Найважче — це страждання наших людей, серед постраждалих – зовсім маленькі діти.
Я вже включився в роботу з надання допомоги і зроблю все можливе, аби якнайшвидше наслідки руйнувань було подолано. Школа, дитсадок… Всіма силами буду залучати допомогу, аби їх відновити.
Ворог б’є, щоб посіяти паніку й зламати наш дух. Але Коростенщина вкотре доводить: наша єдність міцніша за будь-яке залізо. Тримайтеся одне за одного, бережіть себе та не ігноруйте сигнали повітряної тривоги.
Ми – вистоїмо!