У Ратнівській громаді відзначають памʼятні дати, повʼязані із загибеллю двох земляків-воїнів. 25 жовтня минає три роки з дня смерті жителя села Здомишель сержанта Збройних Сил України Анатолія Віталійовича Косіка. Він загинув під час бойових дій проти військових формувань російської федерації на території Пологівського району Запорізької області. 27 жовтня минає рік з дня смерті жителя села Височне солдата ЗСУ Івана Михайловича Левонюка. Він загинув під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на території Синельниківського району Дніпропетровської області.

Ці дні стали для громади часом вшанування памʼяті Захисників України, які віддали життя за незалежність і майбутнє держави. На знак глибокої шани місце останнього спочинку Анатолія Косіка відвідав заступник Ратнівського селищного голови Сергій Ковч. Могилу Івана Левонюка відвідав Сергій Павлович разом зі старостою Кортеліського старостинського округу Миколою Корнелюком. Під час хвилини скорботного мовчання присутні схилили голови. Як вияв поваги до загиблих воїнів вони поклали квіти на могили земляків.

Памʼять про Анатолія Косіка та Івана Левонюка назавжди залишиться в серцях жителів Ратнівської громади. Їхній приклад патріотизму, незламності духу та самопожертви заради України є важливим для сучасників і наступних поколінь. Таке вшанування памʼяті Захисників України нагадує про ціну свободи та про відповідальність берегти памʼять про тих, хто захищав Батьківщину. Жителі Здомишеля, Височного та всієї громади висловлюють безмежну вдячність родинам загиблих воїнів.

Для Ратнівської громади, як і для всієї Волині, ці памʼятні дати мають особливе значення. Анатолій Косік і Іван Левонюк були звичайними жителями сіл, які стали на захист країни в найскладніший час. Їхні історії — це історії мужності, вірності присязі та любові до рідної землі. Згадуючи загиблих воїнів, громада не лише вшановує їхню памʼять, а й висловлює підтримку родинам, для яких втрата близької людини залишається невимовним болем.

Вшанування памʼяті полеглих воїнів у Ратнівській громаді відбувається не лише в роковини. Це щоденна робота зі збереження памʼяті: догляд за могилами, організація памʼятних заходів, спілкування з родинами та молоддю. Важливо, щоб нові покоління знали про земляків, які віддали життя за Україну, і розуміли ціну миру та свободи.

Покладання квітів, хвилина мовчання та слова скорботи — це зовнішні знаки шани. Але справжня памʼять живе в щоденних справах: у підтримці ветеранів, у турботі про родини загиблих, у вихованні дітей на прикладах патріотизму. Саме так громада зберігає звʼязок між минулим і майбутнім, між подвигом воїнів і вдячністю нащадків.

Вічна памʼять, шана і безмежна вдячність Захисникам України. Памʼять про героїв-земляків — це не лише слова скорботи, а й заклик до єдності, підтримки родин військових та збереження історичної правди про війну в Україні. Нехай ці памʼятні дні стануть ще однією нагодою згадати Анатолія Косіка та Івана Левонюка, подякувати всім, хто боронить країну, і підтримати тих, хто втратив близьких.