"В середині ХVll ст. на горбочку, біля річки Оріховатки, де росла вікова груша дичка, поселилась жінка із трьома синами і поставила на тому місці корчму.
Недалеко пролягав шлях з Києва на Галичину. Цим шляхом їздило духовенство, купці, шляхта. І не рідко заїжджали до корчми під грушею поїсти, а то і з ночівлею.
Звідки і пішло " заїдемо до баби". А коли поряд зародилося село назвали його Бабинці.
Село складалося із трьох частин: Бабинці - навколо церкви, Старої Степанівки - нижче по річці в бік Скибинців, Нової Степанівки - частина села на правому березі р.Оріховатки, навпроти церкви.
У 1831 р. біля Старої Степанівки, в урочищі було знайдено в землі древній кам'яний склеп, що містив у собі скелет якогось велетня у сидячому положені" (уривок із книги І.Т.Безсмертного "Село, моє рідне село ").
Поставила собі за мету зібрати усі книги, що відкривають двері у царину історії сіл нашого району.
Днями, завдяки турботі Петро Мацігура , отримала у подарунок від автора Івана Тимофійовича Безсмертного книгу - історію про с.Бабинці "Село, моє рідне село".
Щедро дякую за працю, за небайдужість, за любов і повагу до рідного краю!