Гірка звістка опікає болем наші серця...
28.07.2024р. під час виконання військового обов’язку із захисту України, в боротьбі за незалежність та свободу нашої держави від російських окупантів, перестало битися серце нашого Захисника, навідника військової частини А 4123, солдат ЗСУ, жителя с. Сосни - Кухаря Сергія Антоновича.
Сергій Антонович народився 6 квітня 1971 року в с. Кунка Гайсинського району. В рідному селі провів роки дитинства та юності. Після закінчення місцевої школи вступив до Тульчинського професійно- технічного училища, здобув робітничу професію - механізатора широкого профілю.
Проходив строкову військову службу в Німеччині.
Після повернення додому працював трактористом на Гайсинщині.
Згодом одружився та разом із дружиною проживали у с. Сосни Літинської громади. За роки спільного сімейного життя подружжя виховало у любові та турботі трьох дітей.
Після повномасштабного вторгнення російського агресора на територію України був призваний до лав ЗСУ по мобілізації та став на захист України. Воював хоробро, самовіддано, прагнучи всіма силами наблизити Перемогу.
Та, 28 липня 2024р. під час виконання бойового завдання загинув поблизу н.п. Терни Донецької області. Загинув, як Герой, боронячи рідну землю від лютого окупанта.
Сьогодні, 21 серпня Воїн востаннє "переступив" поріг рідної домівки. Біль, смуток та пекучі сльози огортали обличчя родини загиблого солдата.
Після заупокійного богослужіння поховали бійця із військовими почестями під залпи останнього сумного збройного салюту на місцевому кладовищі.
Ще одне життя передчасно обірвалося через цю прокляту, агресивну війну росії проти миролюбної України. Ще один Герой-земляк став воїном Небесного легіону, навічно увійшовши в книгу пам’яті Захисників України.
В наших серцях завжди житиме глибока повага і вдячність Сергію Антоновичу за його подвиг, за його самопожертву в ім’я майбутнього нашої країни.
Вічна шана та слава Герою!