🕯️ Два роки без Героя…

5 липня 2026 року, минає два роки від того чорного дня, коли війна забрала життя @, мужнього Захисника України Василя Кукурузяка.

Два роки… Здавалося б, час має лікувати. Але не для тих, хто щодня живе з болем утрати. Не для матері, яка більше не почує голосу сина. Не для дружини, яка назавжди втратила коханого. Не для маленької донечки, яка росте без татових обіймів, без його усмішки, без казки на ніч і без міцної руки, що мала вести її крізь життя.

Василь віддав найдорожче — своє життя, щоб всі українські діти могли жити під мирним небом, у вільній й незалежній Україні. Він не встиг побачити, як дорослішатиме його донечка, не встиг розділити з нею її перші перемоги, не встиг сказати ще так багато теплих слів. Але він назавжди залишиться її Героєм, її янголом-охоронцем.

Для рідних час зупинився того липневого дня. І хоч життя триває, у серцях назавжди залишилася порожнеча, яку вже ніхто і ніщо не зможе заповнити.

Ми низько схиляємо голови перед подвигом Василя. Дякуємо за його мужність, за незламність, за любов до України, яка виявилася сильнішою за страх.

Світла пам’ять Герою. Вічна шана Захиснику.
🕯️ Герої не вмирають… Вони живуть у серцях своїх дітей, у сльозах матерів, у пам’яті народу і в кожному світанку вільної України, за яку віддали найдорожче — своє життя. 🇺🇦