Два роки тому, 10 липня 2024 року, поблизу села Єлизаветівка на Донеччині, загинув старший розвідник-радіотелефоніст Дмитро Радіца. Він віддав життя за свободу та незалежність України. Дмитро був змушений залишити рідну Херсонщину через війну, знайшовши прихисток у Заставній. Коли Батьківщина покликала, він без вагань став на захист, служачи у 150-му окремому розвідувально-ударному батальйоні. За мужність його нагороджено орденом «За мужність». Дмитро був доброю та світлою людиною, мріяв про мирне життя, чекав на народження сина, але війна обірвала його шлях. Минуло два роки, але біль не стихає. У серцях рідних і друзів назавжди залишаться спогади про мужнього воїна, люблячого сина, чоловіка, батька та патріота. Схилімо голови у молитві за Героя. Вічна пам’ять і слава захиснику України Дмитру Радіці. Пам’ятаємо. Сумуємо. Не забудемо.