День пам’яті закатованих у полоні — це час для глибокої скорботи та вшанування пам’яті всіх, хто загинув у нелюдських умовах під час полону. Цей день покликаний нагадати про трагічні сторінки війни, про зламані долі, про мужність і незламність тих, хто пройшов крізь тортури, знущання, нелюдські умови, але зберіг вірність своїй країні, честі та гідності. Ми схиляємо голови перед пам’яттю загиблих. Їхні страждання не мають бути забутими, а їхня самовідданість – непоміченою. У цей день ми згадуємо тих, хто, незважаючи на нелюдські умови, виявляв незламний дух і залишався вірним своїм принципам. Їхня стійкість є маяком для нас усіх, нагадуючи про силу людського духу навіть у найтемніші часи. Ми вшановуємо кожного, хто став жертвою жорстокості, але не зламався. Їхня боротьба, їхні страждання та їхня остання жертва – це частина нашої історії, яку ми зобов’язані пам’ятати. Цей день – це не лише про скорботу, але й про повагу до подвигу тих, хто віддав найцінніше. Їхня пам’ять живе в наших серцях, у нашій боротьбі за свободу та справедливість. Ми дякуємо їм за мужність і незламність. Світла пам’ять Героям. Слава Україні.